За визначенням Закону України «Про попередження насильства в сім'ї», який Верховна Рада України ухвалила 2001 року, насильство в сім'ї — це «будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи еконо­мічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як лю­дини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізично­му чи психічному здоров'ю». Отже, жертвою домашнього насильства може стати будь-хто: жінка, яку постійно лає і б'є її чоловік, дівчинка-підліток, що страждає від сексуальних переслідувань свого вітчима, хлопчик, якого лупцює мати-алкоголічка, старенька бабуся, що її ненавидять власні діти...

Закон розрізняє чотири види домашнього насильства:

• фізичне;
• психологічне;
• економічне;
• сексуальне.

Фізичне насильство в сім'ї — це навмисне нанесення побоїв, тілесних уш­коджень одного члена сім'ї іншим, яке може призвести чи призвело до по­рушення нормального стану фізичного чи психічного здоров'я або навіть до смерті постраждалого, а також до приниження його честі та гідності.

Сексуальне насильство в сім'ї — це примушування до небажаних статевих стосунків у родині, а також сексуальні дії щодо неповнолітнього члена сім'ї.

Психологічне насильство в сім'ї — це насильство, пов'язане з тиском од­ного члена сім'ї на психіку іншого через навмисні словесні образи або пог­рози, переслідування, залякування, які доводять постраждалого до стану емоційної невпевненості, втрати здатності захистити себе і можуть заподі­яти або заподіяли шкоду психічному здоров'ю.

Економічне насильство в сім'ї — це навмисні дії одного члена сім'ї щодо іншого, спрямовані на те, щоб позбавити постраждалого житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які він має законне право. Такі дії можуть заподіяти шкоду фізичному чи психічному здоров'ю, або навіть призвести до смерті постраждалого.

На жаль, це дійсно так. За даними соціологічних досліджень, серед розлу­чених жінок кожні три з чотирьох опитаних потерпали від домашнього на­сильства. Офіційна статистика Міністерства внутрішніх справ свідчить, що більше ніж 81 тисяча осіб перебувають на обліку за вчинення насильства в сім'ї.

 

Рекомендації психологам, батькам та викладачам у разі звернення по факту насилля в сім’ї.

Рекомендації викладачам у разі першої допомоги жертвам домашнього насилля:

- Не кидайтеся відразу обіймати потерпілого. Візьміть його за руку або покладіть свою руку йому на плече. Якщо побачите, що це людині неприємно, уникайте тілесного контакту.

- Не вирішуйте за потерпілого, що йому зараз необхідно (він повинен відчувати, що не втратив контролю над реальністю).

- Не розпитуйте потерпілого про подробиці того, що сталося. Ні в якому разі не звинувачуйте його в тому, що сталося.

- Дайте потерпілому зрозуміти, що він може розраховувати на вашу підтримку.

- Якщо потерпілий починає розповідати про те, що сталося, спонукайте говорити не стільки про конкретні деталі, скільки про емоції, пов'язані з подією. Домагайтеся, щоб він говорив: «Це не моя провина, винен насильник»; «Було зроблено усе можливе в таких обставинах».

- Якщо потерпілий вирішив звернутися в міліцію, йдіть туди разом. При оформленні заяви, з'ясуванні прикмет злочинців він знову в подробицях переживе жахливу ситуацію. Йому буде потрібна ваша підтримка.

- При консультуванні жертв сексуального насильства необхідно домагатися наступних цілей.

- Забезпечити можливо повніше і безумовне прийняття себе.

- Сприяти підвищенню самооцінки.

- Допомогти скласти конкретний план поведінки в обставинах, пов'язаних з насильством (інформація про міліцію, правоохоронні органи, медичні процедури).

- Допомогти визначити основні проблеми.

- Допомогти мобілізувати системи підтримки особи.

- Допомогти усвідомити серйозність того, що сталося.

- Допомогти усвідомити необхідність згаяти час на одужання.

- Виявити і зміцнити сильні сторони особи клієнта.

 Завдання викладача у разі звернення спрямовані на те, щоб :

- зменшити у дитини почуття сорому, провини, безсилля;

- допомогти в зміцненні почуття власної значущості;

- сформувати нові поведінкові патерни (форми поведінки);

- сприяти виборчій взаємодії з навколишніми людьми;

Свою роботу з дітьми, що піддалося жорстокому поводженню і насильству, ми будуємо по наступних принципах: слухаю, розумію, співпереживаю.

Нами був вироблений алгоритм поведінки консультанта при веденні діалогу з такими абонентами:

1.Викликати прихильність до себе – «Я тобі вірю»

   Найперший і важливий крок - встановлення довірчих стосунків між дитиною і консультантом. Багато дітей не можуть розповісти про те, що сталося дорослим, оскільки бояться, що вони їм не повірять. Причина цих страхів криється в тому, що насильник, як правило, авторитетніше і сильніше, ніж жертва.

2.Проявити співчуття – «Мені шкода, що це сталося»

   На другому етапі дитина повинна відчути, що її чують, співчувають, розуміють виникаючі думки і почуття.

3.Зменшити відчуття провини – «Я упевнена, що ти не винен в тому, що сталося». Це третій крок, який спрямований на те, щоб дитина відчула себе комфортно і безпечно. Консультант не повинен засуджувати, давати негативних оцінок поведінці того, хто звернувся.

   Подолання відчуття провини є одним з найважливіших етапів роботи з жертвами насильства. Провина носить всепоглинаючий характер, провокує різні спотворення в уявленнях про себе і свої вчинки. Дитина своїм вчинкам надає особливий негативний сенс. Робота з відчуттям провини включає розуміння того, в чому винить себе потерпілий.

4.Підтримати і схвалити його поведінку: «Добре, що ти не злякався і подзвонив».

   Позитивна, емоційна підтримка, підкріплення бажання знайти вихід з ситуації насильства є важливими моментами цього етапу. Дитині потрібна допомога в подоланні страхів, що виникають після розкриття фактів насильства.

5.Знайти резерви підтримки і допомоги – «Як ти думаєш, кому ще ти можеш розповісти про свою проблему»?

   В даному випадку важливо показати дитині, що існує багато людей, організацій, яким можна довіритися і отримати допомогу і підтримку (родичі, знайомі, учителі, сусіди, служби соціального захисту, міліція, органи опіки і опікування і ін.).

6.Створити умови для припинення насильства і виробити стратегію поведінки – «Давай подумаємо, що ми можемо зробити, щоб подібного не повторилося»?.

   Тут треба обговорити поведінку дитини і виключити моменти, що провокують насильство.

Потім знайти разом з дитиною нові шляхи виходу з ситуації, що склалася. Часто дитина не бачить виходу і проблема для неї здається нерозв'язною, тому завдання консультанта першим почати обговорення і направити на пошук альтернативних рішень.

Роблячи вибір, дитина бере на себе відповідальність і таким чином, у неї підвищується мотивація до активних дій. Після закінчення обговорення викладач пропонує дитині оцінити вибране рішення у світлі очікуваного успіху.

7.Вселити упевненість в завтрашній день – «Я знаю, що ти впораєшся з проблемою. Я в тебе вірю, ти сильний»!

Установка на позитив допомагає дитині упевнено слідувати  наміченій цілі не відступаючи перед труднощами.

                  Що повинен знати і уміти педагог для надання допомоги дитині, постраждалій від жорстокості і насильства

1.Закони про захист прав дитини.
2.Організації, куди можна звернутися для захисту дитини (органи внутрішніх справ, охорони здоров'я, опіки і опікування за місцем фактичного проживання дитини, громадські правозахисні організації).
3.Установи надають психологічну допомогу дітям (ППМС-центри), номери "Телефонів Довіри".
4.Послідовність своїх дій у разі жорстокості і насильства.
5.Ознаки, характерні для різних видів насильства, у тому числі фізичні ушкодження і поведінкові відхилення.
6.Особливості поведінки батьків або опікунів, що дозволяє запідозрити жорстокість по відношенню до дитини.
7.Наслідки жорстокого поводження, насильства : психологічні, емоційні, інтелектуальні, поведінкові і ін.
8.Правила організації спілкування, встановлення контакту, уміти уважно вислухати дитину, незалежно від того підтверджує або заперечує вона жорстоке поводження і спілкуватися з дітьми.
9.Знати і уміти дати професійно грамотні рекомендації батькам, діти яких піддалися жорстокому поводженню або насильству з боку дорослих або однолітків.
10.Бути чесним з сім'єю, намагатися детально роз'яснити батькам причину розмови з ними.

Послідовність дій педагога

   Постаратися розговорити дитину, встановити контакт, довірчі стосунки з ним. Надати емоційну підтримку. Тут необхідно врахувати, що дорослий повинен продемонструвати по відношенню до дитини інтерес, дружелюбність, щирість, теплоту і емпатію. У такому разі дитина відчує, що ця людина дійсно чує і розуміє її думки і почуття. Оглянути ушкодження. Не відправляти додому, якщо вона боїться туди повертатися. Якщо немає можливості влаштувати її на нічліг до родичів або в інше безпечне місце необхідно звернутися:

в міліцію або прокуратуру, якщо дії батьків є злочинними. Найчастіше має місце поєднання неналежного виконання обов'язків по вихованню дитини з жорстоким поводженням;

- в травмпункт або іншу медичну установу, щоб зафіксувати травми;

- в орган опіки і опікування за місцем фактичного проживання дитини, якщо батьки відносяться до групи ризику по алкоголізму, наркоманії або психічним захворюванням і неможливо їх навчити батьківським навичкам;

- на консультацію до психолога, соціального педагога з метою:

- проведення діагностичного обстеження дитини й усієї сім’ї, з ціллю встановлення причин порушення у дитини (домашнє насилля, наркоманія, алкоголь, асоціальна поведінка батьків, психічне захворювання);

- організація і проведення блока корекційних занять з дитиною й батьками з вивчення адекватної взаємодії в умовах домашнього виховання;

- навчання батьків не насильницьким методом виховання, прийомів релаксації й способів зняття нервово-психічного напруження.

 

Психолого-педагогічні правила організації спілкування між викладачем та студентом.

1. Будьте уважними до своїх студентів, відмічайте найменші зміни в їх поведінці, будь-які відхилення від норми. Пильної уваги педагогів і батьків вимагають різкі «раптом» виниклі зміни в поведінці.
2. Зрушення увагу на зміну успішності студентів (не може довгий час працювати без відволікань й помилок через швидкого наростаючої втоми).
3. Не можна квапитися з висновками, проявляйте терпіння, доброзичливість по відношенню до студентів. Постежте, поговоріть з батьками.
4. Будьте об'єктивні не лише в оцінці студентів, але і в ситуації, що склалася. Не піддайтеся емоціям, почуттям, які заважають вирішенню проблеми.
5. Завжди відчувайте психологічну атмосферу у групі. Для цього необхідно:

- спостерігати за дітьми і звертати увагу на їх поведінку;

- розуміти вираз очей студентів, їх міміку, жести;

- уміти зіставляти психологічну атмосферу сьогоднішнього дня з учорашнім.

6. Щиро цікавтеся життям своїх студентів. Відносьтеся співчутливо до думок і бажань студентів : не чіпляйтеся, не намагайтеся переробити, не критикуйте, частіше хваліть!

Практичний психолог                                                                              Калинкіна С.І.

Як діяти коли тебе принижують

Отже, якщо Вас принижують:

1.Попитайтесь відсторонитися і заспокоїтися. "Ти просто не існуєш, я тебе не чую і не бачу. Тебе просто немає" - Ви говорите про себе про свого опонента.

При цьому оцінюєте ситуацію за наступними критеріями:

А. ступінь агресивності людини.

Б. Емоційний стан. Що це - страх, гнів, презирство чи огиду?

В. Напрямок агресії (особисто на Вас або "образа на весь світ"). Якщо друге, достатньо погодитися з людиною, позітхати в його темпі мови "Так, світ жорстокий" і просто вислухати його, скільки витримає.

2. Якщо все-таки агресія спрямована особисто на Вас, то в будь-якому разі постарайтеся продемонструвати противнику, що Ви його не боїтеся. Тактика поведінки в усіх випадках приблизно така:

А. Зробити, якщо це можливо, крок назустріч супротивнику.

Б. Спокійно відповісти опонентові зі збереженням почуття власної гідності, при цьому спостерігаючи за реакцією противника.

3. Виходячи з невербальних (несловесних) даних, визначте, яку головну емоцію відчуває Ваш супротивник. Їх усього чотири - страх, гнів, презирство і відразу.

А. Страх. Поза - згорблена. Людина як би намагається сховатися. Різка скутість у рухах, тремтіння рук. Погляд не фіксується, "бігає". Активне потовиділення, піт на чолі. Обличчя блідне. Гучність голосу знижується.

Щоб "заткнути рот" такій людині, досить голосно і впевнено говорити (майже кричати), фізично наближаючись до нього.

Б. Гнів. Поза - готовність до кидка. Вираз обличчя загрозливе. Погляд в одну точку. Обличчя червоніє. Гучність голосу підвищується. Мова з нотками погрози.

Якщо Ви бачите людини в такому стані - врахуйте наступне. При гніві відчувається різкий приплив сил, поведінка людини стає імпульсивною і непередбачуваним. У такому стані людина відчуває потребу у фізичному дії.

Найкраще в цій ситуації - піти фізично. Якщо це неможливо, слід відступити назад і розмовляти як можна повільніше і тихіше, при цьому не втрачаючи самовпевненого виду. Зазвичай це знижує напруження пристрастей. Головне - ніколи не сперечайтеся з розгніваним людиною. Логіка в гніві один - "кулаком по кумполу".

В. Зневага. Поза переваги. Погляд як би зверху вниз, навіть якщо людина нижче Вас. Голова пряма, підборіддя задрала.

Найстрашніше - ці люди зазвичай діють обачно і холоднокровно.

Якщо Ви вже знаєте цю людину, постарайтеся просто триматися від нього подалі. Завжди тримайтеся впевнено. Якщо ця людина помітить хоч трохи страху (неважливо, у якій формі), Вам буде ще гірше.

Насамперед треба збити з нього пиху. Неважливо, як. Агресією. Насмішкою. Загрозою. Демонстрацією свого самовдоволення і незворушності ... У будь-якому разі Вам потрібно показати свою перевагу над ним. Тоді Ви змінюєтеся з ним ролями, і звичайно ця людина йде сам. За статистикою американських психологів така тактика допомагає в 97 випадках зі 100.

Г. Огида. Поза - як би відігнути тому. Чоло наморщивши, верхня губа піднята. Косить газу, дивиться кудись повз, намагаючись не зустрічатися з Вами поглядом. Протягом розмови людина намагається як би відсторонитися від Вас.

З такою людиною просто потрібно розмовляти голосно, впевнено і спокійно, і весь час дивитися йому в очі.

Отже, підіб'ємо підсумки.

Для ефективної психологічного захисту робимо наступне:

1.Всегда демонструємо свою впевненість.

2.Смотрім в очі супротивнику не відводячи погляд.

3.Нікогда не повертається до противнику спиною.

4.Стежите за поставою і диханням.

5.Вначале розмови зробіть крок у бік супротивника (якщо є така можливість).

6.Следіте за позою і емоційним станом противника.

7.Действуйте по обстановці за наведеними вище рекомендаціями.

Регулярно практикуючись в цих діях, Ви поступово виробите звичку виходити переможцем з будь-якої ситуації. І тоді цих ситуацій стане набагато менше.

А хто ж захоче з Вами зв'язуватися?

 

    
 

Психологічна служба працює: 
з 8⁰⁰ по 16³⁰  в аудиторії 225

Щоб записатися на консультацію зателефонуйте  за номером: (096)0824801.

On-line консультування. Задати питання психологам та отримати відповідь можна також через електронну пошту Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. 

РОБОТА З ПСИХОЛОГОМ ДАЄ МОЖЛИВІСТЬ В ІНДИВІДУАЛЬНІЙ ТА ГРУПОВІЙ РОБОТІ:

- пізнати краще себе (свій характер, здібності, можливості, тип особистості і т.д.)

- навчитись розуміти себе і свої переживання та адекватно виражати почуття;

- навчитись розуміти інших людей та їх проблеми;

- позбутися страхів, переживань, відчуття самотності та інших неприємних відчуттів, психологічної залежності та навчитися боротися з ними;

- навчитись ставити цілі та досягати поставленої мети;

- стати впевненим у собі, у своїх силах,

- полюбити себе та життя;

- сформувати навички ефективного спілкування;

- навчитись уникати конфліктів та «правильно» виходити з них;

- дізнатися як налагодити стосунки з оточуючими людьми та зберегти їх (у тому числі і сімейні стосунки);

- дізнатися як зберегти або відновити душевну рівновагу

- знайти вихід із проблемної ситуації

- навчитись самостійно організувати навчальну діяльність та досягати успішних результатів

 

Форми роботи та основні принципи організації психологічної служби

Форми роботи:

• індивідуальне консультування студентів, викладачів та співробітників. Психологічне консультування являє собою взаємодію психолога з клієнтом, в ході якого визначається проблема, шляхи її вирішення, формуються нові моделі поведінки, та людина отримує психологічну підтримку і душевний спокій.
  Консультація триває зазвичай 50-60 хвилин. У разі потреби подальшого індивідуального консультування, організовуються зустрічі щотижня, двічі на тиждень, або ж згідно іншого інтервалу, залежно від необхідності. Всі рішення щодо подальшого консультування узгоджуються спільно між клієнтом та психологом.
  Про час проведення першої зустрічі можна домовитися через електронну пошту, телефон, або при персональній зустрічі з психологом.
  - On-line консультування. Задати питання психологам та отримати відповідь можна також через електронну поштуЦя електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  
• психологічна діагностика(індивідуальна і групова); психодіагностична робота включає виконання різних методик, тестів, опитувальників (на виявлення індивідуальних особливостей, міжособистісних відносин, інтелектуальних здібностей, і т. ін.).
• психокорекційна робота, спрямована на подолання негативних явищ в учбовому закладі, в сім'ї, в соціальному оточенні і розвиток здібностей.
• просвітницька робота- роз’яснення актуальних психологічних питань, підвищення психологічної культури та співробітників. Це відбувається під час: 
  - зустрічей зі студентськими групами (наприклад, в рамках кураторських годин),
  - інформаційних бесід, лекцій та круглих столів психологічного спрямування для студентів, кураторів, викладачів та співробітників технікуму.
  Також у кабінеті психологічної служби знаходиться постійно діючий інформаційний стенд та власна міні-бібліотека, де допитливі можуть знайти корисну та цікаву інформацію на психологічну тематику.
• психопрофілактична робота серед студентів - заходи, спрямовані на збереження психологічного здоров’я; своєчасне попередження відхилень у міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі, попередження наркоманії, алкоголізму, аморального способу життя.
• науково-дослідна робота передбачає проведення психологічних та соціально-психологічних досліджень. До цієї діяльності активно залучаються студенти, які мають змогу опублікувати результати своїх досліджень у формі тез чи наукових статей; виступити із доповіддю на студентських конференціях.

Психокорекційна, просвітницька та психопрофілактична робота проводиться, зокрема, у формі психологічних тренінгів. Психологічні тренінги надають учасникам можливість оволодіти психологічними знаннями, а також професійними уміннями та навичками, які дозволяють вирішувати не тільки свої внутрішньо-особистісні проблеми, проблеми взаємодії з оточуючими і зробити своє життя більш ефективним в цілому, але й використовувати отримані знання у своїй практичній діяльності.

Щороку у вересні - жовтні місяці розпочинається цикл тренінгів для студентів у рамках так званих «груп зустрічей» з періодичністю – раз на тиждень. Запрошуються всі бажаючі. Про місце та час проведення найближчого тренінгу можна дізнатися з об’яв на дошках оголошень, на сайті технукуму, запитати через електронну пошту або за телефоном 0960824801.

Орієнтовна тематика психологічних тренінгів:

«Особиста гідність. Безпека життя. Громадська позиція»

«Рівний рівному»

«Соціально-психологічна гра «Фото-фішка»

«Самопізнання та саморозвиток»

«Впевненість у собі, тренінг асертивності»

«Ефективність в міжособистісних стосунках»

«Ефективне управління часом (тайм-менеджмент)»

«Вираження емоцій та почуттів»

«Лідерство»

«Тренінг толерантності. Емпатія»

”Тренінг ефективного спілкування”

”Тренінг адаптації та згуртування колективу. Наша група”

”Тренінг вирішення конфліктів”

”Здоровий стиль життя”

Основними принципами організації психологічної служби є:

особистісно-орієнтований підхід до роботи з клієнтами;

стимулювання активної позиції того, хто користується психологічними послугами;

формування у слухачів прагнення до самовдосконалення і самоосвіти.

У своїй діяльності психологічна служба керується:

Конституцією України,

Законами України, зокрема, законом «Про освіту» та «Про вищу освіту»,

Положенням про психологічну службу в системі освіти України від 03.05.99 р. № 127 і 922/4215 і поправками від 07.06.01 р. № 439 і 570/5761 до Положення про психологічну службу в системі освіти України.

Положенням про психологічну службу - Наказ Міністерства освіти і науки України від 02.07.2009 №616 зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.07.2009 року за № 687/16703

Актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Відповідно до цих керівних документів виокремлено мету, основні завдання та напрямки роботи психологічної служби.

КОНТАКТИ ЩОДО ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ВІД МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

• Цілодобова лінія психологічної підтримки «Між нами» Львівський міський центр соціальних служб— 0800307305. Дзвінки з будь-яких операторів — безкоштовні.
• Цілодобова безоплатна правова допомога /Free Legal Aid. - 0 800 213 103. Консультування з правових питань.
• Центр психосоціальної підтримки НаУКМА та БО «Голоси дітей». Гаряча лінія для дітей (08.00 – 22.00): 096 039 22 58; 099 198 57 95; 063 558 12 82.
• Гаряча лінія НУО «Людина в біді» Безкоштовні психологічні консультації (24/7) 0 800 210 160.
• Центр-Ресурс Професіонал. Системний сімейний психотерапевт. 09.00 – 20.00 тел у Польщі +4873 311 52 96. Вайбер, телеграм: (067)-718-99- 66 (063)-721-04-63 (066)-219-09-73.
• Сильне емоційне потрясіння, стрес, відчуття небезпеки можуть викликати у вашої дитини психологічну травму. Читайте нижче, як визначити, що у вашої дитини психологічна травма, та як ви можете їй допомогти. Якщо дитині потрібна допомога спеціаліста - можна звертатися на дитячу гарячу лінію нашого партнера Ла Страда-Україна/La StradaUkraine, яка працює в онлайн режимі.

 

Звертайтеся по допомогу до перевірених
Номери телефонів в Україні
Лінія Національної психологічної асоціації (10:00-20:00 щодня, дзвінки безкоштовні) - 0 800 100 102
Лінія кризової допомоги та підтримки Українського ветеранського фонду при Мінветеранів (цілодобово, дзвінки безкоштовні) - 0 800 33 20 29
Лінія міжнародної гуманітарної організації «Людина в біді» (цілодобово, дзвінки безкоштовні) - 0 800 210 160
Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації ГО «Ла Страда-Україна» - 0 800 500 335( з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного) (цілодобово, дзвінки безкоштовні) - 0 800 500 335
Урядова «гаряча лінія» (цілодобово, дзвінки безкоштовні) - 1545
Гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми та домашньому насиллю (цілодобово, дзвінки безкоштовні) - 1547
Лінія запобігання самогубствам Lifeline Ukraine (цілодобово) - 7333
Лінія емоційної підтримки МОМ (з 10:00 до 20:00 щодня, дзвінки безкоштовні) - 0 800 211 444
Гаряча лінія Служби психосоціальної підтримки військовослужбовців та їх сімей ГО “Громадський рух “Жіноча сила України” (з 10:00 до 20:00 щодня, дзвінки безкоштовні) - 0 800 332 720
Національна гаряча лінія для дітей та молоді ГО «Ла Страда-Україна» (з мобільного або стаціонарного) або 116111 (з мобільного) (цілодобово, дзвінки безкоштовні)
800 500 225
Гаряча лінія з питань ВІЛ/СНІД БО «Фонд профілактики хімічних залежностей та СНІДУ» (цілодобово, безоплатно; в т.ч. психологічна підтримка
для людей які живуть з ВІЛ та їх близького оточення) - 0 800 500 451
Загальнонаціональна гаряча лінія з питань туберкульозу БО «Фонд профілактики хімічних залежностей та СНІДУ» (08:00 - 18:00, безоплатно; в т.ч. психологічна підтримка для людей, які хворіють на туберкульоз та їх близького оточення) - 0800 503 080
Лінія психологічної підтримки для чоловіків, що реалізується UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення в Україні, за підтримки уряду Великої Британії у співпраці з ГО «Інноваційні соціальні рішення» (сервіс психологічної підтримки, де чоловіки можуть отримати фахову психологічну допомогу анонімно і безкоштовно, з 08:00 до 24:00 щодня) - 2345 (Vodafone та Lifecell)
Єдиний телефонний номер системи безоплатної правничої допомоги в Україні 
понеділок-п'ятниця 08:00 - 18:00, дзвінки безкоштовні;

*для дзвінків з-за кордону за тарифами оператора зв'язку
0 800 213 103
+38 044 363 10 41

Свідоцтво про підвищення кваліфікації серія № 17-19 видано Сумським національним аграрним університеті від 29.11.2019 р.

Спеціаліст вищої категорії

Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка,2006 Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка,2005

магістр педагогічної освіти, викладач фізики вчитель фізики, математики, астрономії, інформатики та безпеки життєдіяльності

Педагогіка і методика середньої освіти. Фізика Педагогіка і методика середньої освіти. Фізика і математика

Професійна освіта. Транспорт Професійна освіта. Комп’ютерні технології Техніка та енергетика аграрного виробництва Обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів Соціальна робота

Шановні класні керівники!

Просимо долучитися класних керівників та  студентів підлеглих груп до дослідження емоційного стану особистості в період пандемії та карантину.

Просимо написати есе на тему « Моє життя в часи пандемії».

План написання:

• Чи траплялося Вам переживати подібні події раніше? У чому особливість, унікальність теперішнього досвіду?
• Яким чином Ви долаєте тривогу, страх, самотність, монотонію, нудьгу, іпохондрію тощо?
• Як змінюється Ваше життя під впливом пов’язаних із пандемією подій ( робота, стосунки, цінності, заняття, розваги, побут)?
• Чи змінить новий досвід Ваші життєві плани? Як саме?

Есе надсилати  на VIBER  на номер  0960824801  / Калинкіна С.І. / оформивши  наступним чином:

ПІБ _______________ Група _______________ Стать  Зміст есе

УВАГА! В дослідженні приймають участь студентство і педагогічні працівники!

Результати дослідження будуть оголошенні на педагогічній раді.

Дякую.

Матеріали підготувала практичний психолог С.І. Калінкіна

              ЗНО – це потужне джерело стресу, оскільки проходить в незнайомому місці і члени екзаменаційних комісій - незнайомі педагоги.

         Тому, психологічний супровід учнів при підготовці до ЗНО полягає в тому, аби понизити рівень напруги і тривожності, дати упевненість в своїх силах і формувати навики, які допоможуть справитись із стресом в складних життєвих ситуаціях.

Мета психологічної підготовки - формування психологічних якостей, умінь і навичок здобувачів освіти, які підвищать ефективність підготовки до проходження ЗНО і дозволять кожному комфортно почуватися під час іспиту, тобто сприятимуть розвитку пам’яті і навичок розумової роботи, концентрації уваги, умінню мобілізувати себе у вирішальній ситуації, володіти своїми емоціями.  

Завдання:

1. Розвиток пізнавального компонента психологічної готовності до ЗНО: відпрацювання навичок самоорганізації і самоконтролю, вольової саморегуляції, розвиток уваги, пам’яті, мислення.

2. Зменшення рівня тривожності за допомогою оволодіння навичками психофізичної саморегуляції.

3. Сприяння адаптації учнів до процесу проведення ЗНО.

4. Створення необхідного психологічного настрою у батьків під час підготовки до зовнішнє незалежне оцінювання.

 

Така робота може  включати 4 напрямки:

І. Діагностичний напрямок:  визначення ступеня знайомства учасників із процедурою проведення ЗНО, визначення рівня психологічної готовності випускників до ЗНО.

 Анкетування

Перед Вами ряд запитань, які стосуються процедури проходження зовнішнього незалежного тестування. Ваше завдання - знайти  й позначити значком «+» правильну відповідь.

1. Чим  можна користуватися на тестуванні?

а) мобільним телефоном;

б) чорною  гелевою ручкою;

в) калькулятором.

2. На тестування необхідно принести:

а)  підручник;

б)  паспорт;

в)  табель про успішність.

3. Що відбувається  при порушенні вимог  передбачених правилами проведення тестування?

а) отримує попередження;

б) видаляється з тестування;

в) платить штраф.

4. Щоб вийти з аудиторії під час тестування необхідно:

а) звернутися до інструктора;

б) звернутися до чергового по поверху;

в) просто вийти.

5. Щоб уникнути помилок краще спочатку записати номери відповідей:

а) на долоні;

б) на полях бланка;

в) на чернетці.

6. Як завчасно потрібно з’явитися на пункт тестування перед початком тестування:

а) за 1 годину;

б) за 0,5 години;

в) за 1,5 години.

7. Що ще, крім посвідчення особи, необхідно мати із собою для проходження тестування?

а) чернетку;

б) олівець, лінійку, гумку;

в) запрошення на тестування.

8. В аудиторії Ви сідаєте:

а) де хочеться;

б) на вільне місце;

в) на місце згідно номера списку на дверях аудиторії.

9. Якщо при заповненні бланків в учасника тестування виникає питання, потрібно:

а) окликнути інструктора;

б) підійти до інструктора;

в) підняти руку.

10. Для подачі апеляції щодо процедури необхідно звернутися:

а) до відповідального організатора пункту тестування;

б) до чергового по поверху;

в) до начальника відділу освіти.

11. Якого кольору стержень потрібно використовувати під час тестування:

а) будь-якого;

б) синього;

в) чорного.

12.  Після оголошення про закінчення тестування, робота здається:

а) інструктору;

б) відповідальному за пункт тестування;

в) залишається на парті.

13. Факт здачі роботи засвідчується у:

а) у списку на дверях аудиторії;

б) у протоколі;

в) у зошиті старшого інструктора.

14. Бланки з відповідями старший інструктор:

а) складає на столі;

б) вкладає до  спеціального пакету;

в) вкладає в спеціальну папку.

15. Якщо під час тестування учасник виходить за власною потребою, то час роботи:

а) продовжується;

б) на розсуд інструктора;

в) не продовжується.

16. Апеляційна заява щодо процедури подається:

а) не покидаючи пункт тестування;

б) у своїй школі;

в) у центр тестових технологій.

 

КЛЮЧ

1 - б 2 – б 3 – б 4 – а

5 – в 6 – б 7 – в 8 – в

9 – в 10 – а 11 – в 12 – а

13 - б 14 - б 15 - в 16 - а

Кожна правильна відповідь оцінюється у 2 бали, неправильно – 0 балів.

Якщо Ви набрали:

 32 – 30 балів – учень готовий до участі у зовнішньому незалежному оцінюванні;

 28 – 24 бали – варто перечитати ще раз загальні правила проходження зовнішнього незалежного оцінювання;

24 – і менше балів – учасник не готовий до участі у зовнішньому незалежному оцінюванні. Варто ще раз переглянути відповідний кінофільм, вивчити загальні правила проходження ЗНО.

 

ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ТРИВОЖНОСТІ.

ШКАЛА САМООЦІНКИ.

(Ч.Спілбергера, Ю.Ханіна)

Вимірювання тривожності як властивості особистості особливо важливе, оскільки ця властивість зумовлює поведінку суб’єкта. Певний рівень тривожності – природна та обов’язкова особливість активної діяльності особистості. У кожної людини є свій оптимальний, чи бажаний, рівень тривожності – це так звана корисна тривожність. Оцінювання людиною свого рівня тривожності є для неї важливою складовою самоконтролю й самовиховання.

Під особистістю тривожністю (ОТ) розуміють стійку індивідуальну характеристику, що свідчить про схильність суб’єкта до тривоги й передбачає наявність у нього тенденції сприймати досить широкий спектр ситуацій як загрозливі, відповідати на кожну з них певною реакцією. Як схильність особистісна тривожність активізується під час сприйняття стимулів, які людина розцінює як небезпечні, пов’язані зі специфічними ситуаціями загрози її престижу, самооцінці, самоповазі.

Ситуативна, чи реактивна, тривожність (РТ) як стан характеризується суб’єктивно пережитими емоціями: напруженням, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію, може бути різним за інтенсивністю й динамічним у часі.

Особистості, яка належить до категорії високо тривожних, схильні сприймати загрозу своїй самооцінці й життєдіяльності у великому діапазоні ситуацій і реагувати дуже напружено, вираженим станом тривожності. Якщо психологічний тест виявляє у випробуваного високий показник особистісної тривожності, то це дає підстави припускати, що в різноманітних ситуаціях (особливо, якщо вони стосуються оцінки його компетенції та престижу) в людини може простежуватися стан тривожності.

Відомі методи вимірювання тривожності дають змогу оцінювати або особистісну тривожність, або стан тривожності, або дуже специфічні реакції.

Методикою, яка дає змогу диференційовано вимірювати тривожність (і як особистісну властивість, і як стан), є методика, запропонована Ч.Спілбергером. Шкала адаптована Ю.Ханіним.

Бланк шкал самооцінки Ч.Спілбергера містить у собі інструкції та 40 запитань-суджень, 20 з яких призначені для оцінювання рівня реактивної тривожності (РТ) і 20 – для оцінювання рівня особистісної тривожності (ОТ).

Дослідження можна проводити як індивідуально, такі в групі. Експериментатор пропонує випробуваним відповісти на запитання шкал відповідно до інструкції, нагадує, що випробувані мають працювати самостійно. На кожне запитання існують чотири варіанти відповіді за ступенем інтенсивності.

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ

Показник РТ і ОТ підраховуються за формулами

РТ = ∑₁-∑₂ + 35,

де

∑₁ – сума закреслених цифр на бланку за пунктами шкали 3, 5, 6, 7, 9, 12, 13, 14, 17, 18;

∑₂ – сума решти закреслених цифр (пункти 1,2,4, 8, 10, 11, 15, 16, 19, 20).

ОТ =∑₁-∑₂ + 35,

де

∑₁ – сума закреслених цифр на бланку за пунктами шкали 22, 23, 24, 25, 28, 29, 31, 32, 34, 35, 37, 38, 40;

∑₂ – сума решти цифр – пункти 21, 26, 27, 30, 33, 36, 39.

Під час інтерпретації результат треба оцінювати так:

до 30 – низька тривожність;

31- 45 – середній рівень;

46 і більше — високий рівень тривожності.

Значні відхилення від рівня середньої тривожності потребують особливого вивчення. Так, за високої тривожності є схильність до тривожного стану індивіда в ситуаціях оцінки його компетентності. У такому разі треба знизити суб'єктивну значущість ситуації та завдань і перенести акцент на осмислення діяльності й формування почуття впевненості в успіху.

Низька тривожність, навпаки, потребує підвищеної уваги до мотивів діяльності, підвищення почуття відповідальності. Але інколи дуже низька тривожність у показниках тесту є результатом активного витіснення особистістю високої тривоги з метою показати себе з кращого боку.

Шкалу можна успішно використовувати з метою саморегуляції та психокорекційної роботи.

Бланк шкал самооцінки Спілбергера

Шкала ситуаційної тривожності (СТ)

Інструкція. Прочитайте уважно кожне з наведених нижче речень і закресліть відповідну цифру праворуч залежно від того, ЯК ВИ ПОЧУВАЄТЕСЯ ЦІЄЇ МИТІ. Над запитаннями довго не замислюйтеся, тому що правильних чи неправильних відповідей немає.

Речення	Ні, це не так	Швидше так	Так	Завжди так
1. Я спокійний (-а)	1	2	3	4
2. Мені ніщо не загрожує	1	2	3	4
3. Я відчуваю жаль	1	2	3	4
4. Я почуваюся вільно	1	2	3	4
5. Я прикро вражений (-а)	1	2	3	4
6. Я напружений (-а)	1	2	3	4
7. Мене хвилюють можливі невдачі	1	2	3	4
8. Я почуваюся так, наче відпочив (-ла)	1	2	3	4
9. Я схвильований (-а)	1	2	3	4
10. Я відчуваю внутрішнє задоволення	1	2	3	4
11. Я впевнений (-а) у собі	1	2	3	4
12. Я нервуюся	1	2	3	4
13. Я не знаходжу собі місця	1	2	3	4
14. Я збуджений (напружений) (-а)	1	2	3	4
15. Я не скутий, не напружений (-а)	1	2	3	4
16. Я задоволений (-а)	1	2	3	4
17. Я стурбований (-а)	1	2	3	4
18. Я надто збуджений (-а) і почуваюся ніяково	1	2	3	4
19. Мені радісно	1	2	3	4
20. Мені приємно	1	2	3	4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шкала особистісної тривожності (ОТ)

Інструкція. Прочитайте уважно кожне з наведених нижче речень і закресліть відповідну цифру праворуч залежно від того, ЯК ВИ ЗДЕБІЛЬШОГО ПОЧУВАЄТЕСЯ. Над запитаннями довго не замислюйтеся, тому що правильних чи неправильних відповідей немає.

Речення	Майже ніколи	Іноді	Часто	Майже завжди
21. Я відчуваю задоволення	1	2	3	4
22. Я дуже швидко втомлююся	1	2	3	4
23. Я легко можу заплакати	1	2	3	4
24. Я хотів (ла) би стати таким (ою) щасливим (ою), як і інші	1	2	3	4
25. Часто я програю через те, що недостатньо швидко приймаю рішення	1	2	3	4
26. Здебільшого я почуваюся бадьорим (-ою);	1	2	3	4
27. Я спокійний (-а) і зосереджений (-а)	1	2	3	4
28. Очікувані труднощі здебільшого дуже хвилюють мене	1	2	3	4
29. Я надто переживаю через дрібниці	1	2	3	4
30. Я щасливий (-а)	1	2	3	4
31. Я приймаю все надто близько до серця	1	2	3	4
32. Мені не вистачає впевненості в собі	1	2	3	4
33. Здебільшого я почуваюся в безпеці	1	2	3	4
34. Я намагаюсь уникати критичних ситуацій і труднощів	1	2	3	4
35. У мене буває нудьга	1	2	3	4
36. Я задоволений (-а)	1	2	3	4
37. Будь-які дрібниці заважають мені і хвилюють мене.	1	2	3	4
38. Я так сильно переживаю свої розчарування, що потім довго не можу про них забути	1	2	3	4
39. Я врівноважена людина	1	2	3	4
40. Мене охоплює сильне хвилювання, коли я думаю про свої справи і турботи	1	2	3	4

 

 

 

 

 

 

ІІ. Психокорекційна та розвиваюча робота зі здобувачами освіти: Ознайомлення з простими прийомами зняття емоційної напруги, фрустрації на несподівану ситуацію, отримання досвіду поведінки на ЗНО,  пошук ресурсу для упевненої поведінки, налаштування на позитивний початок.

Тренінгові заняття по підготовці здобувачів освіти до проходження зовнішнього незалежного оцінювання

Заняття:    - «Що таке ЗНО і що воно означає для мене?» (познайомити випускників з особливостями ЗНО)

- «Як підготуватися до здачі ЗНО?» (навчити випускників раціонально розподіляти свій час).

- «Стрес та його вплив на людину»

• «Причини стресу перед іспитами»
• «Впевненість на іспиті» (підвищити упевненість в собі, в своїх силах, власні ресурси)

Поради     - Як підготуватися до здачі ЗНО?

          - Способи зняття нервово-психічної напруги

- як підготуватися психологічно

- що робити, якщо втомилися очі?

- як легше запам'ятовувати

- як підтримати працездатність

- як уникнути хвилювань

- напередодні іспиту

- «швидка допомога» в стресовій ситуації

Проведення занять з релаксації на основі вивчення методів і прийомів психофізичної саморегуляції

III. Консультування учнів та батьків з питань психологічної готовності до ЗНО: Групові та індивідуальні консультування учнів та батьків з проблем психологічної готовності до ЗНО (Зняття емоційної напруги та зниження рівня тривожності)

 

VI. Просвітницька робота (ознайомлення педагогів, батьків із особливостями організації та проведення ЗНО)

Педагоги

• Семінар для педагогів «Психологічна підготовка до ЗНО». Сформулювати поняття «готовність до ЗНО»; виявити можливі складнощі при підготовці до ЗНО; ознайомити зі стратегіями підтримки учнів різних груп у процесі підготовки та під час проходження ЗНО
• Рекомендації вчителям щодо підготовки учнів до ЗНО

Батьки

 

• Батьківські збори «Психологічний комфорт в сім'ї під час підготовки до ЗНО»

  (ознайомити зі стратегіями психологічної підтримки у процесі підготовки та під час проходження ЗНО).

• Батьківські збори «Готовність до ЗНО» (особливості підго­товки випускників до ЗНО, про важливість позитивного мікроклімату в родині)
• Просвітницьке тренінгове заняття заняття «Психологічна готовність батьків та учнів до зовнішнього незалежного оцінювання»
• Поради батькам

  

     Всесвітній день вишиванки відзначається щороку у третій четвер травня. У цей день кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу, до коледжу, школи чи садочка. Основною метою заходу є збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення загалом.

     Не оминули цю прекрасну традицію педагогічний колектив та студенти Конотопського індустріально-педагогічного фахового коледжу СумДУ (КІПТі)

     В цьому році, зважаючи на карантинні заходи у світі та країні Всесвітній день вишиванки проведений дистанційно - представники нашого вищого навчального закладу вбрались в український одяг, читали вірші,  зробили гарні фотографі та приєдналися до свята  онлайн.

     Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі. В Україні вишиванка  символізує і родинну та національну пам’ять, вірність та любов у сім’ї.

Тож, вітаємо усіх зі Всесвітнім днем вишиванки та бажаємо, щоб життя було прекрасним та яскравим, чудового настрою та різнобарвних вражень!

Більш розлого: 

Шановні класні керівники!

Просимо долучитися класних керівників та  студентів підлеглих груп до дослідження емоційного стану особистості в період пандемії та карантину.

Просимо написати есе на тему « Моє життя в часи пандемії».

План написання:

• Чи траплялося Вам переживати подібні події раніше? У чому особливість, унікальність теперішнього досвіду?
• Яким чином Ви долаєте тривогу, страх, самотність, монотонію, нудьгу, іпохондрію тощо?
• Як змінюється Ваше життя під впливом пов’язаних із пандемією подій ( робота, стосунки, цінності, заняття, розваги, побут)?
• Чи змінить новий досвід Ваші життєві плани? Як саме?

Есе надсилати  на VIBER  на номер  0960824801  / Калинкіна С.І. / оформивши  наступним чином:

ПІБ _______________ Група _______________ Стать  Зміст есе

УВАГА! В дослідженні приймають участь студентство і педагогічні працівники!

Результати дослідження будуть оголошенні на педагогічній раді.

Дякую.

Шановні класні керівники!

Просимо долучитися класних керівників та  студентів підлеглих груп до дослідження емоційного стану особистості в період пандемії та карантину.

До 25 травня 2020 року просимо написати есе на тему « Моє життя в часи пандемії».

План написання:

• Чи траплялося Вам переживати подібні події раніше? У чому особливість, унікальність теперішнього досвіду?
• Яким чином Ви долаєте тривогу, страх, самотність, монотонію, нудьгу, іпохондрію тощо?
• Як змінюється Ваше життя під впливом пов’язаних із пандемією подій ( робота, стосунки, цінності, заняття, розваги, побут)?
• Чи змінить новий досвід Ваші життєві плани? Як саме?

Есе надсилати  на VIBER  на номер  0960824801  / Калинкіна С.І. / оформивши  наступним чином:

ПІБ _______________ Група _______________ Стать  Зміст есе

УВАГА! В дослідженні приймають участь студентство і педагогічні працівники!

Результати дослідження будуть оголошенні на педагогічній раді.

Дякую.