Програма факультативного курсу для учнів 7-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів

Створення системи служб порозуміння для впровадження медіації за принципом «рівний-рівному/рівна-рівній» та вирішення конфліктів мирним шляхом у закладах освіти

КОДЕКС БЕЗПЕЧНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ГУРТКА «ОСОБИСТА ГІДНІСТЬ. БЕЗПЕКА ЖИТТЯ. ГРОМАДЯНСЬКА ПОЗИЦІЯ»

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ФАКУЛЬТАТИВУ «ВИРІШУЮ КОНФЛІКТИ ТА БУДУЮ МИР НАВКОЛО СЕБЕ»

КОМПЛЕКТ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ «ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ МИРНИМ ШЛЯХОМ. БАЗОВІ НАВИЧКИ МЕДІАЦІЇ»

6 правил Цицерона для ораторів

• 1. Вступ («домогтися уваги»).

• 2. Виклад фактів (фон). Звернути увагу на стислість, ясність, правдивість.

• 3. Розподіл (сфери згоди, незгоди, необхідні рішення).

• 4. Докази (позиції з невідкладних питань - зі свідченнями на їхню користь).

• 5. Спростування («знищення доказів наших супротивників» - не так уже просто було з Цицероном змагатися).

• 6. Висновок «за всіма правилами мистецтва». Це означає, наскільки я розумію, що варто нагадувати публіці про те, яка відповідальність лежить на ній у цьому питанні, та з гідністю вийти з нього).

 

Основні помилки, яких припускаються оратори під час виступу

Це справжні вислови слухачів – вони стосуються ораторів, які провалилися і були змушені поступитися місцем конкурентам.

• «Не відчувалося натиску. Вони всі читали з папірця. Нудно було слухати».

• «Приклади, які вони наводили, не стосуються наших проблем».

• «Вони без кінця говорили про себе».

• «Я нічого не зміг розібрати на їхніх таблицях. Все було написано крихітними літерами».

• «Вони провалилися, коли відповідали на запитання. Вони навіть протирічили самі собі!»

• «Нескінченне базікання. Неначе ні в кого з них немає відчуття часу».

• «Дуже багато зайвих слів».

• «Здається, їм досі ніколи не доводилося виступати перед публікою».

• «Їм самим це не приносило задоволення. Ну і нам було з ними не дуже затишно».

 

Поради для зняття нервового напруження перед виступом

– Не намагайтеся боротися з хвилюванням, у вас нічого не вийде. Нехай хвилювання буде піднесеним і допоможе вам.

– Перед виступом пройдіться швидким кроком. Така прогулянка знімає м’язове напруження (можна гарантувати, що після неї у вас не тремтітимуть коліна). Вона позбавляє надмірного збудження і знижує кров’яний тиск.

– Перед виступом не сидіть, схрестивши ноги. Ви можете їх відсидіти – це трапляється дуже часто. Поки говорить попередній учасник, поставте обидві ступні на підлогу й подайтеся тілом вперед. Поворушіть пальцями ніг, ви переконаєтеся, що обидві ноги у вас у повному порядку і готові діяти.

– В очікуванні виступу тримайте руки вільно опущеними з боків. Ви відчуєте, як напруження покидає їх і йде в підлогу.

– Тримаючи руку опущеними, потрусіть кистями, поворушіть пальцями. Це посилить кровообіг, а все, що посилює кровообіг, допомагає зняти напруження.

– Уявіть, ніби ви сидите в пальті і відчуваєте його вагу на своїх плечах. М’яка важкість уявного пальта допоможе вашим плечам, а за ними і всьому тілу, розслабитися.

– Кілька разів поворушіть щелепою назад і вперед. Якщо при цьому ви відчуєте хрускіт кісток, значить, ви перенапружені, а після такої вправи вам стане легше розкривати рот.

– Порахуйте зуби язиком з внутрішньої сторони.

– Випробуйте старий добрий спосіб – глибоке дихання. Потрібно тільки пам’ятати: коли ви вдихаєте, живіт повинен випинатися.

– Перед самим початком виступу скажіть собі: «Спокійно». Це не наказ, а порада. Ви говорите своєму мозку, своїм м’язам, своїм нервам, своїй кровоносній системі, що потрібно заспокоїтися і розслабитися.

 

Напередодні ввечері: психологічна підготовка до виступу

Вечір напередодні вашого виступу.

Завтра вам належить виголосити промову перед аудиторією – і все вже готово. Ви добре підготувалися до виступу й ось сидите увечері наодинці, до виступу ще шість годин, не враховуючи часу на сон. Що вам робити?

• Перемкніть свою нервову систему на вільний хід. Починаючи з цього моменту, ви всього лише пливете за течією. Які б не трапилися несподіванки, - якщо тільки вони не загрожують вашому життю, до десятої години завтрашнього ранку ви про них думаєте і спокійно відкладаєте все на потім. Усі ваші думки зайняті тільки виступом.

• Повечеряйте в спокійній атмосфері з якоюсь спокійною, приємною людиною. Не говоріть про справи, якщо це можливо. А якщо ви одні, пливіть за течією.

• Якщо у вас є запис виступу на диктофоні, прослухайте його наодинці. Перейміться словами і думками виступу. Ви слухаєте не для того, щоб критикувати, а тільки щоб усе ввібрати і запам’ятати.

• Якщо ви ще не записали свій виступ на диктофон, скористайтеся вільним часом, щоб це зробити. Просто наговоріть його в мікрофон. Не обов’язково, щоб він звучав ідеально. Але як тільки телефон із записом опиниться в руках, ви відчуєте себе краще. Ви знатимете, що виступ існує і є його речовий доказ.

• Тепер прослуховуйте касету й зафіксуйте час. Якщо виступ триває дуже довго, не говоріть собі: «Гаразд, завтра говоритиму швидше», - з цього нічого не вийде. Вилучіть якийсь самостійний розділ. Не чіпайте інших розділів, не намагайтеся вилучити одне слово тут, одну фразу там. Виріжте фрагмент, і ви будете впевнені, що вкладетеся у відведений час.

• Влаштуйте уявну репетицію. Прислухаючись до свого голосу, вбираючи його всією своєю свідомістю, спробуйте відрекомендувати себе в залі, на трибуні. Слова і створений вашою уявою зоровий образ почнуть зливатися, підкріплюючи один одного. До того ж, у такий спосіб ви зменшуєте ризик «сюрпризів». Ви чуєте, як звучить ваш виступ. Ви бачите себе на трибуні. То про що вам турбуватися? Розслабтеся. Пливіть за течією.

• Вечір перед виступом – сприятливий час, щоб ужитися в текст. І не сприятливий для того, щоб вносити до нього якісь серйозні зміни.

• Лягайте спати не пізно і запам’ятайте кілька розумних порад:

       – останній раз прослухайте свою касету вранці, коли одягатиметесь;

       – перед виступом енергійно прогуляйтесь;

       – одним стрибком злетіть по сходинках, миттєво оволодійте увагою публіки, це допоможе тим, хто прийде вас слухати, краще зрозуміти вас.

• Вже 22-га година. Завтра виступ. Гасіть світло. Спіть спокійно. Вас чекає приголомшливий успіх. Удачі!

Більшість нещасть людства

викликана помилковими оцінками

значення тих або інших подій у житті.

( Б.Франклін )

 Термін стрес вже давно вийшов за межі наукової мови. Напружені обставини буття викликають стресові стани людей – дезорганізацію діяльності. Багатьом знайомий емоційний стан, коли все валиться з рук, неможливість зосередитись, розгубленість. Це – все ознаки дії стресу.

 Модне слово, яким воно стало в останній час, „стрес” – прийшло до нас з англійської мови, і в перекладі означає „натиск, тиск, напруга”. Енциклопедичний словник дає таке тлумачення стресу: „Сукупність захисних фізіологічних реакцій, що виникають в організмі тварин і людини у відповідь на вплив різних несприятливих факторів (стресорів).

 Проте, стрес – це ваша індивідуальна реакція, яка може відрізнятися від реакції будь-якої іншої людини. В її основі лежить ваше ставлення до цієї ситуації, а також ваші думки й почуття. Змінюючи свої думки й реакцію, ви отримуєте можливість цілком змінити своє відчуття й понизити рівень стресу. Отже, ваша реакція на ситуацію залежить від вас, від ваших думок, якими можна керувати.

 Ми переживаємо різні стресові стани. Стрес може сприяти мобілізації людини, підвищити її адаптаційні можливості в умовах дискомфорту й небезпеки (конструктивний, корисний стрес). Але він може й зруйнувати людину, різко знизити ефективність її роботи і якість життя (деструктивний стрес).

 Який вид стресу, що ми переживаємо: той, що руйнує чи той, що допомагає залежить від сили й тривалості впливу стресору, нашої чутливості до впливу несприятливих умов і від наших можливостей їм протистояти.

 Жити і працювати взагалі без стресу неможливо, та й шкідливо: без необхідності боротися і переборювати труднощі людина старіє, стає слабкою й безпомічною. Однак, переступивши індивідуальний „поріг” за силою й тривалістю впливу, стрес стає згубним, у людини з’являється втома від стресу, виснаження, вона може навіть занедужати. Установлено, що за 10 - 15 років роботи в екстремальних умовах організм людини зношується так, немовби вона пережила найтяжчий інфаркт. І, навпаки, короткочасний сильний стрес може мобілізувати й активізувати людину, підвищити її життєвий тонус.

 Можна помітити, що одні „стресують” ледве не щодня, але в невеликих „дозах”: не дуже агресивно й істотно, не руйнуючи відносини з оточуючими. Інші – кілька разів на рік, але надзвичайно сильно, цілком втрачаючи самоконтроль і потрапляючи у важкий стан „стресового чаду”.

 Стресовий сценарій, засвоєний у дитинстві, відтворюється не тільки за частотою і формою прояву. Повторюється також спрямованість стресової агресії: на самого себе або на навколишніх. Один звинувачує в усьому себе і шукає насамперед власні помилки. Інший обвинувачує навколишніх і не здатний подивитися на себе з боку.

Зробіть перший крок на шляху подолання стресових ситуацій!

Важко зберегти рівновагу, коли навкруги летить шкереберть. Як залишитися спокійним у стані соціального, емоційного напруження? Відповідь є: необхідно пройти 17 кроків, за однієї умови – не перестрибувати.

 

1 Починати день, маючи достатньо часу для водних процедур (холодний чи гарячий душ – залежить від ваших уподобань).  Не слід поспішати зранку, особливо під час сніданку.

2 Плануйте день – подумки та письмово. Визначте пріоритети майбутніх подій впродовж дня.

3 Робіть вчасно перерви для харчування.

4 Визначте, хто вам в чому може допомогти та допомагайте іншим.

5 Не втрачайте можливості робити фізичні вправи. Якщо ви заздалегідь це плануєте, то знайдете й час. Ви ж знаходите час для харчування.

6 Вчасно відпочивайте. Плануйте хоч би одну приємну подію впродовж дня.

7 Навчіться дихати на замовлення.

8 Навчіться „виходити” із ситуації і дивитись на неї збоку.

9 Частіше всміхайтесь собі, а якщо побачите когось без посмішки, подаруйте йому свою.

10 Записуйте образи та негативні почуття, прочитайте їх і розірвіть.

11 Краще читайте книжки, ніж дивіться програми телебачення.

12 Дивіться на стресову ситуацію як на „виклик” спробувати чи ствердити ваше „Я” та зміцнити волю, а не як кризу, загибель.

13 Навчайтеся жити у людей. Люди – це краща наука. Якщо ви даєте щось іншим, то цим ви акумулюєте в собі добро.

14 Змінюйте акценти ситуації, весь час коригуючи її на камертон совісті. Спитайте себе: „Що для мене важливіше? Як я подивлюся на цю ситуацію через рік?”

15 Сміх і гумор – підґрунтя творчої життєдіяльності. Сміх зменшує дію стресу. Гумор – найкращий засіб зберегти серйозне ставлення до життя.

16 Вчіться у минулого, плануйте, живіть у теперішньому часі.

 

Будьте завжди собою!

 

Якщо ви навчитесь управляти собою, піклуватись про свій організм, розум, емоції і душу, то, коли опинитесь у стресовій ситуації, ви тільки усміхнетесь і промовите: „Нові проблеми? Чудово. Є змога випробувати свої сили і перемогти!”

1 З’ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе. Психологи стверджують: проблема, витягнута з підсвідомості – уже наполовину вирішена. Для цього зовсім необов’язково йти до психоаналітика. Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині. Це особливий психологічний прийом: проаналізувавши свою проблему в голос, ви доберетеся до кореня своїх проблем і знайдете вихід ситуації.

2 Не видавайте себе за бідну ягничку. Перше, що рекомендують зробити психологи, коли в черговий раз захочеться розвинути з дріб’язкової проблеми маленьку трагедію, слід знайти людину, якій би жилося набагато гірше, і допомогти їй.

3 Сплануйте свій день. Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нестачу часу. Упоратися з перевантаженнями елементарно: розпишіть свої дії, розподіливши за степенем важливості, і виконуйте свій план.

4 Не згущуйте хмари. Люди, схильні до стресових реакцій, будь-яку проблему роздувають до масштабів всесвітньої катастрофи. Насправді жахливі обставини в нашому житті трапляються нечасто. Тому викиньте з голови надумані проблеми, а також ті, які ви не в змозі вирішити.

5 Навчіться керувати своїми емоціями. Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони або вигадані. Вирватися зі стресового кола допоможе найпростіша йогівська вправа. Заплющте очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору і розведіть у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на іншу в ділянці пупка (ліва знизу). Цього цілком достатньо, щоб повноцінно відпочити мозок киснем і заспокоїтись.

6 Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам удається впоратися із хвилюванням. Наприклад, купіть собі що-небудь у подарунок. Причому робити це потрібно не стільки заради себе, скільки заради свого мозку. Ваша сіра речовина теж має потребу в подяці за відмінно виконану роботу.

7 Усміхайтеся, навіть якщо вам не сильно хочеться. Сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості.

8 Робіть фізичні вправи не менше 30 хвилин на день. Замість того, щоб відлежуватись у ліжку, бігайте. За твердженням лікарів, найантистресовіші види спорту – біг і спортивне ходіння. По-перше, активні рухи не дають адреналіну нагромаджуватися, по-друге, відволікають від негативних думок. Стежте за пульсом – його оптимальна частота для вас розраховується за такою формулою: 180 мінус ваш вік.

9 Використовуйте агресивну енергію в мирних цілях. Візьміть на озброєння японський спосіб боротьби зі стресами. Коли японець відчуває роздратування, він щосили б’є опудало свого шефа. А якщо у вас під рукою ляльки не виявилося, напишіть лайливий лист. І з усією кровожерливістю, на яку ви здатні, спаліть його, розірвіть у жмути… (можете уявити, начебто те саме робити з адресатом). Психологи помітили, що ненормативна лексика разом з різкими жестами теж добре виводить негативні емоції.

10 Вживайте вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. До речі, цей вітамін у натуральному вигляді міститься в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині і волоських горіхах.

У суспільстві існують як формальні (службові), так і неформальні стосунки між людьми. Перші зумовлені певними офіційними нормами, статутами. Другі встановлюються ніби самі по собі, але за певними правилами, психологічними закономірностями. Для успішного, безконфліктного спілкування з іншими людьми доцільно враховувати такі поради:

1. Пам'ятайте про вплив на подальше спілкування першого враження на людину (вираз обличчя, одяг, манера поведінки, тема розмови) і дбайте про те, щоб справити добре враження під час першої зустрічі;

2. Не підходьте дуже близько до малознайомого співрозмовника, бо Ви потрапите в зону його психологічного простору, до якого доступ відкрито тільки добре знайомим людям;

3. Негарно під час розмови відвертатися, ховати очі, бо це створює враження, ніби Ви говорите не те, що думаєте;

4. Намагайтеся не переплутати ім'я, по батькові, прізвище людини, до якої Ви звертаєтесь, бо це стане перепоною для спілкування;

5. Енергійне рукостискання, посмішка зроблять Вас для більшості приємним співрозмовником;

6. Поводьтеся з іншими так, як би Ви хотіли, щоб поводилися з Вами. Слід прагнути подобатися людям.

7. Без самоповаги не може бути повноцінного спілкування, що базується на праві кожного відстоювати свої погляди, думки, твердження. Не варто погано характеризувати самого себе, приклеюючи собі негативні ярлики.

8. Відстоювати свою позицію у будь-яких ситуаціях потрібно аргументами, логічними доказами, силою власної переконаності, а не демонстрацією агресивних намірів;

9. У будь-яких взаєминах, ситуаціях виграє той, хто краще розуміє психічний стан співрозмовника, його інтереси, бажання, почуття і з урахуванням цього поводиться;

10. Слід дбати про ритмічність діалогу, співвідношення мовлення і мовчання. Якщо людина перебуває у збудженому стані, то, щоб зняти напруження, їй потрібна активність, насамперед, мовна. Навчіться вольовими зусиллями примусити себе змовчати, навіть тоді, коли сказане Вашим співрозмовником – нісенітниця, грубість, несправедливе звинувачення. Не відповідайте зопалу. У збудженому стані людина не чує заперечень. Поводьтеся стримано і дайте заспокоїтися Вашому опонентові. Після цього можна висувати свої аргументи.

11. Критикуйте інших обережно і тактовно.

12. Спокійно розв'язуйте конфлікти, що виникли.

 

Пам'ятайте, що більшу перевагу має той, хто в конфлікті зберігає витримку і на грубість не відповідає грубістю.

1. Глухе мовчання;

2. Угу-підтакування («ага», «угу», «так-так», «ну», кивання підборіддям тощо);

3. Ехо – повторення останніх слів співрозмовника;

4. Дзеркало – повторення останньої фрази зі зміною порядку слів;

5. Парафраз – передача змісту висловлення партнера іншими словами;

6. Спонукання – вигуки й висловлювання, що спонукають співрозмовника продовжити перервану мову;

7. Уточнюючі запитання – запитання на кшталт: «Що ти мав на увазі, коли говорив…?»;

8. Навідні запитання – запитання типу «коли-чому-навіщо», що розширюють сферу, порушену мовцем;

9. Оцінки, поради;

10. Продовження – коли слухач вклинюється в мову й намагається завершити фразу, почату мовцем, підказує слова;

11. Емоції «ух», «ах», «та ти що!», «отакої», «айяяй» та ін.;

12. Не релевантні й псевдо релевантні висловлювання – висловлювання, які не стосуються справи, або такі, які стосуються лише формально («а в Гімалаях все інакше…», «до речі про музику…» (далі інформація про гонорари музикантів чи співаків, які не стосуються теми розмови).

Рівень самооцінки впливає на всі вчинки людини. Найчастіше самооцінка особистості буває занижена, тобто реальні можливості людини вищі, ніж уявлення людини про свої можливості. Зазвичай, це пов’язано з тим, що формування самооцінки відбувається, в основному, в дитинстві, коли можливості людини розвинені слабо. Крім того, серйозний вплив справляє негативне оточення. Звичайно, зустрічаються випадки, коли у людини завищена самооцінка, але це характерно тільки для дуже молодих людей. А для дорослих людей характерна зворотна ситуація.

Підвищити самооцінку цілком реально, хоча це часто досить повільний процес. Проте свідомі спроби у формуванні самооцінки можуть бути корисні практично кожному.

 

8 порад, які допоможуть підвищити самооцінку

• 1.Припиніть порівнювати себе з іншими людьми. Завжди будуть люди, у яких чогось більше, ніж у Вас, і є люди, у яких цього менше, ніж у Вас. Якщо ви будете займатися порівняннями, то завжди будете мати перед собою занадто багато опонентів або супротивників, яких Ви не можете перевершити.

• 2.Припиніть лаяти і сварити себе. Ви не зможете розвинути високий рівень самооцінки, якщо повторюєте негативні висловлювання щодо себе і своїх здібностей. Чи розмовляєте Ви про свій зовнішній вигляд, чи свою кар’єру, чи відносини, чи фінансове становище чи будь-які інші аспекти Вашого життя, уникайте самопринизливих коментарів. Корекція самооцінки прямо пов’язана з Вашими висловлюваннями про себе.

• 3.Приймайте всі компліменти і поздоровлення, відповідаючи «дякую». Коли Ви відповідаєте на комплімент виразом на кшталт: «та нічого особливого», Ви відхиляєте цей комплімент і одночасно посилаєте собі повідомлення про те, що не гідні похвали, формуючи занижену самооцінку. Тому приймайте похвалу, не принижуючи своєї гідності.

• 4.Використовуйте афірмації (позитивні висловлювання, твердження про те, чого б ви бажали для себе, що дають настрій на успіх, щастя і внутрішню гармонію) для того, щоб підвищити самооцінку. Помістіть на якому-небудь предметі, який Ви часто використовуєте, наприклад, пластиковій картці або гаманці, твердження на кшталт: «я люблю і приймаю себе» або «я приваблива жінка і заслуговую в житті самого кращого». Нехай це твердження завжди буде з Вами. Повторюйте твердження кілька разів протягом дня, особливо перед тим, як лягти спати і після того, як прокинетеся. Всякий раз, коли Ви повторюєте афірмації (твердження), відчуйте позитивні емоції щодо них. Таким чином ефект впливу буде значно сильнішим.

• 5.Використовуйте семінари, книги, аудіо та відеозаписи, присвячені підвищенню самооцінки. Будь-яка інформація, що допускається вами в свій розум, пускає коріння там і впливає на Вашу поведінку. Домінуюча інформація впливає на Ваші вчинки домінуючим чином. Якщо Ви дивитеся негативні телевізійні програми або читаєте в газетах кримінальну хроніку, швидше за все, ваш настрій буде схилятися в цинічний і песимістичний бік. Точно так само, якщо Ви будете читати книги або слухати програми, позитивні по своїй природі і здатні підвищити самооцінку, Ви будете копіювати якості від них.

• 6.Намагайтеся спілкуватися з позитивними і впевненими в собі людьми, готовими Вас підтримати. Коли Ви оточені негативними людьми, які постійно пригнічують Вас і Ваші ідеї, Ваша самооцінка знижується. З іншого боку, коли Вас хвалять і заохочують, Ви почуваєте себе краще, і Ваша самооцінка особистості зростає.

• 7.Напишіть список Ваших минулих досягнень Це не повинно обов’язково складатися з чогось монументального. Список може включати невеличкі перемоги, наприклад: навчилися кататися на велосипеді чи роликах, отримали права водія, почали регулярно відвідувати спортзал і т. д. Регулярно переглядайте цей список. Читаючи свої досягнення, спробуйте закрити очі і знову відчути задоволення і радість, яку Ви відчували в ті моменти.

• 8.Сформуйте список Ваших позитивних якостей.