Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації.

Заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі. Будь-яка діяльність буде системною, якщо вона відповідним чином спланована. А такий важливий аспект освітньої діяльності, як запобігання будь-яким формам дискримінації та булінгу (цькування) в закладі, потребує чіткого планування та дій. Комплекс заходів із запобігання, профілактики та попередження булінгу складає антибулінгову політику закладу. Політика запобігання булінгу в закладі освіти має бути комплексною і охоплювати всіх учасників освітнього процесу. Кожен працівник закладу має знати про антибулінгову політику та неухильно дотримуватись правил і процедур, встановлених нею. З чого розпочати роботу над виробленням і реалізацією антибулінгової політики у закладі освіти?

1. Вивчення ситуації Вивчення ситуації може відбуватися наступними кроками:

• аналіз звернень, що надходять до практичного психолога, керівника закладу;
• вивчення психологічного клімату коледжу (наскільки учні почуваються безпечно і психологічно комфортно);
• анкетування учнів, батьків та педагогів з метою виявлення основних чинників, що негативно впливають на психологічний комфорт і безпеку в закладі;
• аналіз чинників, які найчастіше провокують булінг (цькування) у закладі (наприклад, особливості контингенту учнів — соціально-економічне.

2. Напрями самооцінювання якості освітньої діяльності. Освітнє середовище закладу освіти номічне становище сімей, етнічний склад). Аналіз ситуації у коледжі є невід’ємною складовою діяльності з попередження насильства щодо здобувачів освіти, адже лише на його основі можна здійснювати відповідні заходи із запобігання ситуації та розв’язання проблем конкретного закладу освіти;

• проведення циклу тренінгів для формування єдиного бачення проблеми насильства, з’ясування потреб дітей і знаходження компромісу між індивідуальними й спільними потребами, визначення обов’язків закладів освіти щодо попередження насильства серед дітей. Набуті знання та навички допоможуть створити сприятливий психологічний клімат для провадження системної роботи щодо попередження насильства в закладі освіти.

3. Створення робочої групи Для формування антибулінгової політики у закладі створюється робоча група з представників керівництва закладу, педагогічного колективу, батьківської громадськості, практичного психолога (соціального педагога), представника учнівського самоврядування.
4. Розроблення Плану заходів для запобігання булінгу (цькуванню) та будь-яким іншим проявам насилля • Закон України «Про освіту» покладає на керівника закладу зобов’язання затвердити та оприлюднити План заходів із протидії булінгу. Що необхідно включити до такого плану:

• створення безпечного освітнього середовища: ȏ безпечний фізичний простір: заходи з адаптації будівлі та приміщень для забезпечення можливості ними користуватись усім учасникам освітнього процесу без дискримінації через фізичні можливості; пост охорони, постійне спостереження за поведінкою учнів під час перерв, відеоспостереження у місцях загального користування, безпечний доступ до мережі Інтернет тощо; безпечне емоційно-психологічне середовище: розвиток в учасників освітнього процесу соціально-емоційної грамотності, толерантності, прийняття різноманітності, вміння співпрацювати, аргументовано відстоювати власну позицію, навичок ненасильницької комунікації тощо;
• інформаційно-просвітницькі заходи (лекції, тренінги тощо): ȏ навчання педагогів (спектр тем і напрямів найрізноманітніший: від формування громадянської компетентності до соціально-емоційної грамотності, поглиблення знань щодо методик запобігання виникненню насильства у студентському колективі або ранніх ознак його виявлення тощо); чітко і доступною мовою прописаний:

‚ порядок звернення щодо булінгу чи інших видів насильства;

‚ алгоритм дій для педагогів, інших працівників закладу та керівництва у випадку виявлення фактів булінгу (цькування). Наприклад, у випадку виявлення факту булінгу (або загрози його виникнення) порядок дій може бути таким:

• інцидент розглядається одразу працівником, який став очевидцем, або до кого надійшло звернення з приводу булінгу;
• заклад освіти надає підтримку особі, яка стала жертвою булінгу, забезпечуючи припинення будь-яких дій, які можуть створювати фізичний та психологічний тиск;
• коледж повідомляє батькам;
• представник керівництва спілкується з усіма сторонами конфлікту;
• за необхідності застосовують дисциплінарні заходи, які передбачені статутом або іншими дисциплінарними документами/політиками коледжу;
• практичний психолог працює з ініціатором/ініціаторами та свідками випадку булінгу.

5. Ознайомлення усіх учасників освітнього процесу з антибуліговою політикою та її складовою — Планом заходів із протидії булінгу (цькуванню)
6. Затвердження документа керівником закладу та оприлюднення Важливі приниципи побудови антибулінгової політики закладу
7. Антибулінгова політика спирається на положення таких документів закладу, як статут, правила поведінки тощо та відповідає чинному законодавству (стаття 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
8. Антибулінгова політика стосується кожного у закладі. ЇЇ засади можна сформулювати, до прикладу, так:

• будь-які прояви булінгу (цькування) є неприпустимими;
• кожен має почуватися захищеним;
• надання підтримки усім працівникам закладу для створення ними позитивної атмосфери задля попередження булінгу (цькування). Напрями самооцінювання якості освітньої діяльності. Освітнє середовище закладу освіти.
• будь-які прояви булінгу будуть розглядатися дуже уважно та серйозно; • постійний моніторинг виконання та регулярний перегляд антибулінгової політики;
• успішність виконання антибулінгової програми — це питання коледжу.

3. Антибулінгова політика — це співпраця з територіальними органами Національної поліції, Службою у справах дітей тощо.
4. Без залучення батьків або їхніх законних представників до побудови антибулінгової політики коледжу неможливо забезпечити її цілісність і послідовність. Саме тому так важливо:

• розробити інструкції для батьків, які допоможуть у виявленні ознак того, що їхня дитина стала жертвою/ініціатором чи свідком булінгу (цькування);
• проводити інформаційно-просвітницькі заходи для батьків. Що оцінюємо
• Чи сформована у закладі антибулінгова політика?

Що знають про неї учасники освітнього процесу?

• Чи оприлюднено План запобігання булінгу (цькуванню) і чи виконуються заплановані заходи? Чи охоплюють вони усі аспекти життя закладу?
• Чи знають педагоги, керівництво, як діяти у випадку виявлення булінгу (цькування)?
• Чи залучались представники територіального органу (підрозділу) Національної поліції до розроблення Плану заходів, інформаційно-просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу?
• Чи проводяться інформаційні заходи для батьків щодо пропусків занять, профілактики насильства у дитячому колективі, кібербулінгу тощо? ` Методи збору інформації
• Опитування (анкетування учнів, педагогів, батьків, інтерв’ю з практичним психологом).
• Спостереження (за освітнім середовищем)

Результати анкетуваня можна переглянути на сайті коледжу.