Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації.
Заклад освіти планує та реалізує діяльність щодо запобігання будь-яким проявам дискримінації, булінгу в закладі. Будь-яка діяльність буде системною, якщо вона відповідним чином спланована. А такий важливий аспект освітньої діяльності, як запобігання будь-яким формам дискримінації та булінгу (цькування) в закладі, потребує чіткого планування та дій. Комплекс заходів із запобігання, профілактики та попередження булінгу складає антибулінгову політику закладу. Політика запобігання булінгу в закладі освіти має бути комплексною і охоплювати всіх учасників освітнього процесу. Кожен працівник закладу має знати про антибулінгову політику та неухильно дотримуватись правил і процедур, встановлених нею. З чого розпочати роботу над виробленням і реалізацією антибулінгової політики у закладі освіти?
- Вивчення ситуації Вивчення ситуації може відбуватися наступними кроками:
- аналіз звернень, що надходять до практичного психолога, керівника закладу;
- вивчення психологічного клімату коледжу (наскільки учні почуваються безпечно і психологічно комфортно);
- анкетування учнів, батьків та педагогів з метою виявлення основних чинників, що негативно впливають на психологічний комфорт і безпеку в закладі;
- аналіз чинників, які найчастіше провокують булінг (цькування) у закладі (наприклад, особливості контингенту учнів — соціально-економічне.
- Напрями самооцінювання якості освітньої діяльності. Освітнє середовище закладу освіти номічне становище сімей, етнічний склад). Аналіз ситуації у коледжі є невід’ємною складовою діяльності з попередження насильства щодо здобувачів освіти, адже лише на його основі можна здійснювати відповідні заходи із запобігання ситуації та розв’язання проблем конкретного закладу освіти;
- проведення циклу тренінгів для формування єдиного бачення проблеми насильства, з’ясування потреб дітей і знаходження компромісу між індивідуальними й спільними потребами, визначення обов’язків закладів освіти щодо попередження насильства серед дітей. Набуті знання та навички допоможуть створити сприятливий психологічний клімат для провадження системної роботи щодо попередження насильства в закладі освіти.
- Створення робочої групи Для формування антибулінгової політики у закладі створюється робоча група з представників керівництва закладу, педагогічного колективу, батьківської громадськості, практичного психолога (соціального педагога), представника учнівського самоврядування.
- Розроблення Плану заходів для запобігання булінгу (цькуванню) та будь-яким іншим проявам насилля • Закон України «Про освіту» покладає на керівника закладу зобов’язання затвердити та оприлюднити План заходів із протидії булінгу. Що необхідно включити до такого плану:
- створення безпечного освітнього середовища: ȏ безпечний фізичний простір: заходи з адаптації будівлі та приміщень для забезпечення можливості ними користуватись усім учасникам освітнього процесу без дискримінації через фізичні можливості; пост охорони, постійне спостереження за поведінкою учнів під час перерв, відеоспостереження у місцях загального користування, безпечний доступ до мережі Інтернет тощо; безпечне емоційно-психологічне середовище: розвиток в учасників освітнього процесу соціально-емоційної грамотності, толерантності, прийняття різноманітності, вміння співпрацювати, аргументовано відстоювати власну позицію, навичок ненасильницької комунікації тощо;
- інформаційно-просвітницькі заходи (лекції, тренінги тощо): ȏ навчання педагогів (спектр тем і напрямів найрізноманітніший: від формування громадянської компетентності до соціально-емоційної грамотності, поглиблення знань щодо методик запобігання виникненню насильства у студентському колективі або ранніх ознак його виявлення тощо); чітко і доступною мовою прописаний:
порядок звернення щодо булінгу чи інших видів насильства;
алгоритм дій для педагогів, інших працівників закладу та керівництва у випадку виявлення фактів булінгу (цькування). Наприклад, у випадку виявлення факту булінгу (або загрози його виникнення) порядок дій може бути таким:
- інцидент розглядається одразу працівником, який став очевидцем, або до кого надійшло звернення з приводу булінгу;
- заклад освіти надає підтримку особі, яка стала жертвою булінгу, забезпечуючи припинення будь-яких дій, які можуть створювати фізичний та психологічний тиск;
- коледж повідомляє батькам;
- представник керівництва спілкується з усіма сторонами конфлікту;
- за необхідності застосовують дисциплінарні заходи, які передбачені статутом або іншими дисциплінарними документами/політиками коледжу;
- практичний психолог працює з ініціатором/ініціаторами та свідками випадку булінгу.
- Ознайомлення усіх учасників освітнього процесу з антибуліговою політикою та її складовою — Планом заходів із протидії булінгу (цькуванню)
- Затвердження документа керівником закладу та оприлюднення Важливі приниципи побудови антибулінгової політики закладу
- Антибулінгова політика спирається на положення таких документів закладу, як статут, правила поведінки тощо та відповідає чинному законодавству (стаття 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
- Антибулінгова політика стосується кожного у закладі. ЇЇ засади можна сформулювати, до прикладу, так:
- будь-які прояви булінгу (цькування) є неприпустимими;
- кожен має почуватися захищеним;
- надання підтримки усім працівникам закладу для створення ними позитивної атмосфери задля попередження булінгу (цькування). Напрями самооцінювання якості освітньої діяльності. Освітнє середовище закладу освіти.
- будь-які прояви булінгу будуть розглядатися дуже уважно та серйозно; • постійний моніторинг виконання та регулярний перегляд антибулінгової політики;
- успішність виконання антибулінгової програми — це питання коледжу.
- Антибулінгова політика — це співпраця з територіальними органами Національної поліції, Службою у справах дітей тощо.
- Без залучення батьків або їхніх законних представників до побудови антибулінгової політики коледжу неможливо забезпечити її цілісність і послідовність. Саме тому так важливо:
- розробити інструкції для батьків, які допоможуть у виявленні ознак того, що їхня дитина стала жертвою/ініціатором чи свідком булінгу (цькування);
- проводити інформаційно-просвітницькі заходи для батьків. Що оцінюємо
- Чи сформована у закладі антибулінгова політика?
Що знають про неї учасники освітнього процесу?
- Чи оприлюднено План запобігання булінгу (цькуванню) і чи виконуються заплановані заходи? Чи охоплюють вони усі аспекти життя закладу?
- Чи знають педагоги, керівництво, як діяти у випадку виявлення булінгу (цькування)?
- Чи залучались представники територіального органу (підрозділу) Національної поліції до розроблення Плану заходів, інформаційно-просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу?
- Чи проводяться інформаційні заходи для батьків щодо пропусків занять, профілактики насильства у дитячому колективі, кібербулінгу тощо? ` Методи збору інформації
- Опитування (анкетування учнів, педагогів, батьків, інтерв’ю з практичним психологом).
- Спостереження (за освітнім середовищем)
Результати анкетуваня можна переглянути на сайті коледжу.