ГОДИНА ПСИХОЛОГА

«Толера́нтність як ознака високого духовного розвитку суспільства»
Толерантність як норму сучасного цивілізованого світу продекламовано в Резолюції Генеральної Конференції ЮНЕСКО 16 листопада 1995 року як «Декларацію принципів толерантності». З того часу цей день щороку відзначається як Міжнародний день толерантності по усій планеті.
З латини tolerantia означає «стійкість, витривалість».
Синоніми толерантності ‒ це терпимість, повага до чужої думки, лояльність. Толерантність повинні виявляти як окремі люди та групи людей, так і держави.
Філософський аспект поняття толерантності.
Толерантність ‒ це готовність постійно і з гідністю сприймати будь-яку особистість або подію. Синоніми: терпіння, терпимість, витримка, примирення, стриманість, володіння собою, врівноваженість, холоднокровність, стійкість, відкритість, мудрість.
Політичний контекст.
Толерантність – це повага до свободи іншої людини, її поглядів, думок, поведінки, прийняття і правильне розуміння різноманіття культур нашого світу, форм самовираження людини і способів вияву людської індивідуальності.
Синоніми: неупередженість, об'єктивність, справедливість, об'єктивізм, коректність, лояльність, демократичність.
Пов’язане зображення
Загальнопедагогічний контекст.
Толерантність ‒ це готовність прийняти інших такими, якими вони є, і взаємодіяти з ними на засадах згоди й порозуміння.
Синоніми: почуття такту, ввічливість, чемність, галантність, вихованість, доброзичливість, дипломатичність.
Соціологічний аспект.
Толерантність ‒ це милостивість, делікатність, прихильність до іншого.
Синоніми: люб'язність, шанобливість, дбайливість, чутливість, чуйність, гнучкість, тонкість, любов, доброта.
Якщо братися будувати міцний будинок, то варто дотримуватися певних технологій, а толерантність це сучасна технологія миротворення. Толерантність ‒ це рівновага, баланс, безпека й гармонія в суспільних відношеннях з урахуванням індивідуальних людських якостей. Тільки завдяки толерантності можна побудувати мирне та гармонійне суспільство.
Усі люди мають бути повністю інтегровані в суспільство і бути рівноправними незалежно від раси, статі, національності або релігії. Хоча в житті ми часто натрапляємо на упередженість, стереотипізацію, глузування, ненависть, безпідставні звинувачення, залякування, домагання тощо.
Усі люди мають бути захищені від масової дискримінації, релігійного переслідування, залякування, вияву ксенофобії, расизму, фашизму.
Але не потрібно плутати толерантність з поблажливістю або потуранням. Вияв толерантності, який співзвучний повазі прав людини, не означає терплячого ставлення до соціальної несправедливості, відмови від своїх або поступок чужим переконанням. Заповідь толерантності – нульова толерантність до дискримінації та насильства.
Здатність людини відстоювати свою точку зору, не порушуючи моральних прав іншої людини, називають асерт́ивністю. Це здатність у ситуації зовнішнього тиску коректно відстоювати свої інтереси та свою лінію поведінки, спокійно казати «ні» тому, що вас не влаштовує та продовжувати в соціально прийнятній формі ефективно наполягати на своїх правах. Асертивність – це самоствердження через конструктивну діяльність, досягнення майстерності безконфліктного спілкування. Стати асертивним, тобто навчитися відстоювати себе і захищати свої права у спокійній неагресивній манері, це значить поєднати свою внутрішню силу з увічливістю в стосунках з оточенням.
Поняття толерантності вбирає в себе багато позитивних людських якостей та проявів особистості, головними серед них є щирість, мудрість, людяність.
Толерантність – це насамперед активне ставлення, що формується на основі визнання універсальних прав і основних свобод людини. Архієпископ Фултон Дж. Шін, якого в США вважають «найбільшою зіркою католицьких медіа» 50‒80 років минулого століття, казав: «Терпимість відноситься лише до людей, але ніколи до істини або принципів. Що стосується останніх, ми повинні бути нетерпимими…».