Більшість нещасть людства
викликана помилковими оцінками
значення тих або інших подій у житті.
( Б.Франклін )
Термін стрес вже давно вийшов за межі наукової мови. Напружені обставини буття викликають стресові стани людей – дезорганізацію діяльності. Багатьом знайомий емоційний стан, коли все валиться з рук, неможливість зосередитись, розгубленість. Це – все ознаки дії стресу.
Модне слово, яким воно стало в останній час, „стрес” – прийшло до нас з англійської мови, і в перекладі означає „натиск, тиск, напруга”. Енциклопедичний словник дає таке тлумачення стресу: „Сукупність захисних фізіологічних реакцій, що виникають в організмі тварин і людини у відповідь на вплив різних несприятливих факторів (стресорів).
Проте, стрес – це ваша індивідуальна реакція, яка може відрізнятися від реакції будь-якої іншої людини. В її основі лежить ваше ставлення до цієї ситуації, а також ваші думки й почуття. Змінюючи свої думки й реакцію, ви отримуєте можливість цілком змінити своє відчуття й понизити рівень стресу. Отже, ваша реакція на ситуацію залежить від вас, від ваших думок, якими можна керувати.
Ми переживаємо різні стресові стани. Стрес може сприяти мобілізації людини, підвищити її адаптаційні можливості в умовах дискомфорту й небезпеки (конструктивний, корисний стрес). Але він може й зруйнувати людину, різко знизити ефективність її роботи і якість життя (деструктивний стрес).
Який вид стресу, що ми переживаємо: той, що руйнує чи той, що допомагає залежить від сили й тривалості впливу стресору, нашої чутливості до впливу несприятливих умов і від наших можливостей їм протистояти.
Жити і працювати взагалі без стресу неможливо, та й шкідливо: без необхідності боротися і переборювати труднощі людина старіє, стає слабкою й безпомічною. Однак, переступивши індивідуальний „поріг” за силою й тривалістю впливу, стрес стає згубним, у людини з’являється втома від стресу, виснаження, вона може навіть занедужати. Установлено, що за 10 - 15 років роботи в екстремальних умовах організм людини зношується так, немовби вона пережила найтяжчий інфаркт. І, навпаки, короткочасний сильний стрес може мобілізувати й активізувати людину, підвищити її життєвий тонус.
Можна помітити, що одні „стресують” ледве не щодня, але в невеликих „дозах”: не дуже агресивно й істотно, не руйнуючи відносини з оточуючими. Інші – кілька разів на рік, але надзвичайно сильно, цілком втрачаючи самоконтроль і потрапляючи у важкий стан „стресового чаду”.
Стресовий сценарій, засвоєний у дитинстві, відтворюється не тільки за частотою і формою прояву. Повторюється також спрямованість стресової агресії: на самого себе або на навколишніх. Один звинувачує в усьому себе і шукає насамперед власні помилки. Інший обвинувачує навколишніх і не здатний подивитися на себе з боку.
Зробіть перший крок на шляху подолання стресових ситуацій!
Важко зберегти рівновагу, коли навкруги летить шкереберть. Як залишитися спокійним у стані соціального, емоційного напруження? Відповідь є: необхідно пройти 17 кроків, за однієї умови – не перестрибувати.
1 Починати день, маючи достатньо часу для водних процедур (холодний чи гарячий душ – залежить від ваших уподобань). Не слід поспішати зранку, особливо під час сніданку.
2 Плануйте день – подумки та письмово. Визначте пріоритети майбутніх подій впродовж дня.
3 Робіть вчасно перерви для харчування.
4 Визначте, хто вам в чому може допомогти та допомагайте іншим.
5 Не втрачайте можливості робити фізичні вправи. Якщо ви заздалегідь це плануєте, то знайдете й час. Ви ж знаходите час для харчування.
6 Вчасно відпочивайте. Плануйте хоч би одну приємну подію впродовж дня.
7 Навчіться дихати на замовлення.
8 Навчіться „виходити” із ситуації і дивитись на неї збоку.
9 Частіше всміхайтесь собі, а якщо побачите когось без посмішки, подаруйте йому свою.
10 Записуйте образи та негативні почуття, прочитайте їх і розірвіть.
11 Краще читайте книжки, ніж дивіться програми телебачення.
12 Дивіться на стресову ситуацію як на „виклик” спробувати чи ствердити ваше „Я” та зміцнити волю, а не як кризу, загибель.
13 Навчайтеся жити у людей. Люди – це краща наука. Якщо ви даєте щось іншим, то цим ви акумулюєте в собі добро.
14 Змінюйте акценти ситуації, весь час коригуючи її на камертон совісті. Спитайте себе: „Що для мене важливіше? Як я подивлюся на цю ситуацію через рік?”
15 Сміх і гумор – підґрунтя творчої життєдіяльності. Сміх зменшує дію стресу. Гумор – найкращий засіб зберегти серйозне ставлення до життя.
16 Вчіться у минулого, плануйте, живіть у теперішньому часі.
Будьте завжди собою!
Якщо ви навчитесь управляти собою, піклуватись про свій організм, розум, емоції і душу, то, коли опинитесь у стресовій ситуації, ви тільки усміхнетесь і промовите: „Нові проблеми? Чудово. Є змога випробувати свої сили і перемогти!”
1 З’ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе. Психологи стверджують: проблема, витягнута з підсвідомості – уже наполовину вирішена. Для цього зовсім необов’язково йти до психоаналітика. Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині. Це особливий психологічний прийом: проаналізувавши свою проблему в голос, ви доберетеся до кореня своїх проблем і знайдете вихід ситуації.
2 Не видавайте себе за бідну ягничку. Перше, що рекомендують зробити психологи, коли в черговий раз захочеться розвинути з дріб’язкової проблеми маленьку трагедію, слід знайти людину, якій би жилося набагато гірше, і допомогти їй.
3 Сплануйте свій день. Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нестачу часу. Упоратися з перевантаженнями елементарно: розпишіть свої дії, розподіливши за степенем важливості, і виконуйте свій план.
4 Не згущуйте хмари. Люди, схильні до стресових реакцій, будь-яку проблему роздувають до масштабів всесвітньої катастрофи. Насправді жахливі обставини в нашому житті трапляються нечасто. Тому викиньте з голови надумані проблеми, а також ті, які ви не в змозі вирішити.
5 Навчіться керувати своїми емоціями. Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони або вигадані. Вирватися зі стресового кола допоможе найпростіша йогівська вправа. Заплющте очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору і розведіть у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на іншу в ділянці пупка (ліва знизу). Цього цілком достатньо, щоб повноцінно відпочити мозок киснем і заспокоїтись.
6 Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам удається впоратися із хвилюванням. Наприклад, купіть собі що-небудь у подарунок. Причому робити це потрібно не стільки заради себе, скільки заради свого мозку. Ваша сіра речовина теж має потребу в подяці за відмінно виконану роботу.
7 Усміхайтеся, навіть якщо вам не сильно хочеться. Сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу усмішку організм продукуватиме бажані гормони радості.
8 Робіть фізичні вправи не менше 30 хвилин на день. Замість того, щоб відлежуватись у ліжку, бігайте. За твердженням лікарів, найантистресовіші види спорту – біг і спортивне ходіння. По-перше, активні рухи не дають адреналіну нагромаджуватися, по-друге, відволікають від негативних думок. Стежте за пульсом – його оптимальна частота для вас розраховується за такою формулою: 180 мінус ваш вік.
9 Використовуйте агресивну енергію в мирних цілях. Візьміть на озброєння японський спосіб боротьби зі стресами. Коли японець відчуває роздратування, він щосили б’є опудало свого шефа. А якщо у вас під рукою ляльки не виявилося, напишіть лайливий лист. І з усією кровожерливістю, на яку ви здатні, спаліть його, розірвіть у жмути… (можете уявити, начебто те саме робити з адресатом). Психологи помітили, що ненормативна лексика разом з різкими жестами теж добре виводить негативні емоції.
10 Вживайте вітамін Е. Він підвищує імунітет і стійкість до стресу. До речі, цей вітамін у натуральному вигляді міститься в картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині і волоських горіхах.