5 вересня 2019 р. в Індустріально-педагогічному технікумі СумДУ студенти другого курсу взяли участь у пам’ятному заході, присвяченому 75 річниці від початку депортації українців з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини, Західної Бойківщини.
Історична довідка
Для встановлення радянсько-польського кордону й усунення територіальних суперечок 9 вересня 1944 року представники Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польської Народної Республіки підписали Угоду про евакуацію українського населення з території Польщі та польських громадян з території УРСР і створили відповідні органи. Керівництвом комуністичних режимів виселення і депортації розглядались як спосіб вирішення “українського питання” у Польщі.
Депортація українців із Польщі в 1944–1946 роках охопила землі Лемківщини, Надсяння, Південного Підляшшя та Холмщини. Територія розташування вивезених в УРСР охопила 17 областей. Виселяли українців у різні регіони УРСР – від Галичини до Причорномор’я, Слобожанщини та Донеччини. Найбільше їх осіло на Тернопіллі та в сусідніх областях. Загалом 482 тисячі українців примусово позасудово переселили до УРСР у 1944–1946 роках.
Попри заяви, буцімто переїзд здійснюватиметься добровільно, комуністичні режими УРСР та Польської Народної Республіки масово використовували репресивні методи: терор, репресії, конфіскації майна, обмеження політичних, соціальних, економічних і культурних прав людей. Таким чином, виселення перетворилося на примусову депортацію. Її проводили силами управлінців та місцевих польських селян, Війська Польського та підрозділів НКВС. Організатори та виконавці використовували різні методи впливу – від вмовлянь і психологічного тиску (через пропагандистську агітацію, шантаж, залякування) до залучення війська. Вигнанці втратили більшість майна, особливо нерухомого, адже в Українській РСР держава відшкодовувала лише втрачене житло і зерно.
Загалом примусове переселення призвело до руйнування історичних, матеріальних, моральних та культурних цінностей Лемківщини, Західної Бойківщини, Надсяння, Холмщини, Підляшшя і поставило під загрозу знищення цілі етнографічні групи українського народу.