Екзаменаційний стрес- це форма психічного стресу, яка нерідко обумовлює екзаменаційний невроз і є безперечним психотравмуючим чинником.

Емоційний стрес характеризується різними порушеннями вегетативних функцій: зміною електричного опору шкіри, артеріального тиску, звуженням і розширенням судин, зміною швидкості, амплітуди і ритму дихання, температури шкіри, потовиділення, діаметру зіниці, секреції слини; спостерігаються розлади травної системи, змінюється електрична активність мозку, хімічний і гормональний склад крові, слини, основний обмін. У студентів нерідко спостерігаються різні реакції на стресові ситуації, пов'язані з екзаменаційними випробуваннями, наприклад, соматичний прояв депресії і стан тривоги. Особливо часто студенти скаржаться на головний біль і шлунково-кишкові болі, в деяких спостерігається підвищений тиск. Первинні зміни, що відбуваються в організмі під впливом  екзаменаційного стресу, породжують «застійні» емоційні збудження негативного характеру, в першу чергу змінюють функцію ЦНС.

Навчальний та екзаменаційний стрес займає одне з провідних місць серед причин, що викликають психічне напруження у студентів особливо першокурсників. Не вдала відповідь або не вдало зданий іспит можуть стати психотравмуючими  факторами і буди пусковим механізмом реактивної депресії.

Необхідно відмітити, що проблема екзаменаційного стресу на сам перед найбільш виражена у студентів першого курсу, особливо на першій сесії. Таким чином важливу роль відіграє процес адаптації студентів першого курсу до навчання у вищому навчальному закладі (ВНЗ).

Навчальний стрес відноситься до хронічного стресу в той час як  екзаменаційний можна віднести до гострого стресу. Вчені детально розглядали зміни інтелектуальних процесів при стресі та з`ясували, що при цьому страждають усі сторони інтелектуальної діяльності але найбільше – пам`ять, увага та мислення.

• Порушення уваги пов`язано з утворенням стресової домінанти у корі великих півкуль головного мозку, навколо якої формуються усі думки та переживання і концентрація на інших об`єктах загальмована. Виникають труднощі в зосередженні людина відволікається, звужується поле уваги;

• Функція пам`яті страждає менше. Погіршуються показники оперативної пам`яті, виникають труднощі з відтворенням інформації;

• Порушення мислення проявляється перш за все у порушенні логіки, виникає спутане мислення, виникають труднощі у прийнятті рішення, виникають похибки при розрахунках, знижується творчій потенціал.

П'ять способів усе встигнути

Розпочинається період екзаменаційної сесії. Як усе встигнути вивчити, повторити та ще й вирішити особисті справи? Скористуйтесь цими способами у боротьбі із втомою, напруженням, браком часу.

1. Плануйте завтрашній день. Заведіть блокнотик, у який щовечора записуйте, що вам треба зробити завтра. І обов'язково перевіряйте, чи все із запланованого встигли зробити.

2. Не дивіться телевізор. Ваше життя набагато цікавіше, ніж життя героїв серіалу. Не забувайте, вам ще потрібно багато встигнути для свого майбутнього! Переконайтесь — життя без телевізора є.

3. Навчиться відпочивати. Відпочинок теж потрібно занести до списку важливих справ. Тільки після доброго відпочинку, прогулянки відновиться ваша розумова працездатність і здатність запам'ятовувати складний навчальний матеріал.

4. Переводьте увагу з одного заняття на інше. Зміна видів робіт усуває одноманітність. Після того, як ви 3 години просиділи за книжками, можете піти на консультацію до друзів або допомогти батькам.

5. Визначте пріоритети. Почніть свій день із вирішення важливого завдання. Менш важливі справи залиште на завтра.

Уникайте паніки. Нервувати перед іспитом — це природно, але панікувати — непродуктивно, тому що ви не зможете мислити чітко.

Найшвидший і найбільш ефективний спосіб подолання відчуття стресу й паніки — це заплющити очі й зробити кілька повільних, глибоких вдихів і видихів. Це заспокоїть вашу нервову систему. Одночасно можна проговорити про себе кілька разів: «Я спокійний і розслаблений» або «Я знаю, що зможу це зробити, і зроблю це добре».

Якщо ви відчуваєте у своїй голові порожнечу — не панікуйте! Паніка тільки ускладнить процес згадування та сприйняття інформації. Натомість, спробуйте на хвилину зосередитися на повільному, глибокому подиху. Якщо ви все ж не можете згадати необхідної інформації, переходьте до іншого питання; поверніться до забутого пізніше.

Після іспиту не потрібно марно гаяти час, засуджуючи та критикуючи себе за те, що, на вашу думку, ви зробили не так. Найчастіше власна самооцінка буває найбільш критичною. Привітайте і похваліть себе за те, що зробили правильно; візьміть корисне з того, що ви могли б, на вашу думку, зробити краще, і починайте підготовку до наступного випробування.

Якщо іспити справді змушують вас почуватися нездоровим, турбують або гнітять, не ховайте своїх почуттів. Поговоріть із кимось про це. У деяких культурах люди думають, що ділитися своїми почуттями й турботами з іншими — неправильно. Але це єдиний спосіб одержання допомоги та підтримки! В Англії кажуть: «Проблема, якою ти поділився, - вирішена проблема». Отже, ви обов’язково маєте знати того, з ким можете поділитися своїми турботами. Може, це буде ваш друг або член родини. Або викладач. Або лікар. Якщо одна людина не зможе вам допомогти, то зможе інша.

1. Шукайте допомоги: запитайте у вашого викладача, як найефективніше підготуватися до іспиту та як поводитися на ньому.

2. Влаштовуйте собі короткі перерви під час підготовки до іспиту. Якщо ваш мозок утомився, він не зможе запам'ятати нічого.

3. Плануйте свій час.

4. Відведіть достатній час на сон; харчуйтеся розумно.

5. Займайтеся фізичними вправами — прогулюйтеся, бігайте, займайтеся спортом або будь-якою фізичною активністю, приємною вам.

6. Залишайтесь позитивно налаштованими — не думайте про майбутнє або про можливий провал.

7. Налаштуйтеся на перемогу й будьте готові зроби¬ти максимально від вас залежне.

8. Будьте пильні - якщо ви почуваєтесь нездоровим, поговоріть із кимось про своє занепокоєння.

9. Не будьте занадто розслабленим! Невеликий стрес навіть корисний, тому що змушує вас готуватися інтенсивніше.

10. Чиніть розумно — якщо обговорення іспиту з друзями засмучує вас — не робіть цього! Забудьте про складний іспит! Що минуло, того не змінити й не виправити!

11. Невелика фінальна порада. Якщо ви займаєтеся ввечері, не лягайте спати одразу після навчання. Ваш мозок і далі аналізуватиме інформацію й нескоро заспокоїться. Краще влаштуйте собі невелику вечірню прогулянку.

1. Позбутися хвилювання у перші хвилини іспиту допоможе глибоке дихання: зробить вдих, потім повільний видих, уявляючи при цьому, що вдихаєте цілющий кисень, енергію, а видихаєте — хвилювання, невпевненість.

2. Не слід лякатися та засмучуватися у першу ж хвилину іспиту, що нічого не знаєш. Такого просто не може бути! Почніть із того запитання, на яке можете правильно відповісти. Поступово пригадуєте й інші відповіді.

3. Якщо не знаєте відповіді, то краще запитання залишити й перейти до наступного. Якщо залишиться час, можна буде потім повернутися.

4. Відповідайте впевнено, чітко формулюйте свою думку.

Загальні поради: як упоратися з екзаменаційним стресом

Повірте в себе. Ви не змогли б навчатися, якби І були на це не здатні. А це значить, що якщо ви виділите достатньо часу і підготуєтеся до іспиту належним чином, то обов'язково його складете, без зайвого хвилювання.

Не намагайтеся завжди зробити все. Завжди бути успішним і тягтися до зірок — це прекрасно. Але при цьому необхідно дотримуватися балансу. Думаючи, що оцінка нижча за "відмінно" означає провал, ви зводите для себе гори марного стресу. Необхідно завжди намагатися робити все добре, але не забувати, що ніхто не може постійно залишатися ідеалом.

Плануйте й уживайте послідовних заходів для подолання проблем. Якщо чогось не розумієте в матеріалі курсу, то розладом і стресом ви не позбудетеся проблем. Необхідно вирішувати їх спочатку, дотримуючись порад викладача або шукати допомоги в товаришів.

Не тримайте все в собі. Шукаючи підтримки у друзів і ділячись із ними проблемами, ви значно знижуєте свою тривогу перед майбутнім іспитом.

Дивіться на все у перспективі. Іспити можуть здаватися вам найзначнішою подією зараз, але в контексті всього вашого далекого життя це лише невелика її частина.