Вівторок, 24 грудня 2019 10:59

Дослідження професійного вигорання педагогів

Дослідження професійного вигорання

 Перед   психологічною  службою ІПТ КІ Сум ДУ    постала потреба провести психодіагностичне дослідження схильності до нервових зривів, емоційного виснажен­ня, деперсоналізації, редукції особистісних і профе­сійних досягнень, а також рівня мотивації до успіху педагогічних працівників ІПТ КІ Сум ДУ, щоб розробити низку профілактичних заходів для збереження й поліпшення психічного здоров'я педагогів, підвищення рівня пси­хічної адаптації до труднощів педагогічної діяльності.

Загалом у дослідженні взяли участь 47 педаго­гічних працівників  ІПТ КІ Сум ДУ   

Для діагностики використано Методика К. Маслач і С. Джексон   «Синдром «вигорання»  в професіях  системи «людина-людина», Методика «Професійний стрес»,Методика професійна деформація педагогів», Діагностика ділових, творчих моральних якостей колективу.,

Найпопулярнішим інструментом для визначення рівня професійного вигорання є опитувальник амери­канських психологів К. Маслач та С. Джексон.

Варто зазначити, що про високий рівень вигорання свідчать високі оцінки за субшкалами емоційного ви­снаження й деперсоналізації й низькі — за шкалами особистісних досягнень.

Інтерпретація отриманих результатів засвідчила, що 13осіб (28%) мають високий рівень емоційного виснаження, 20 особа (42 %) — середній, 14 осіб (30 %) — низький, що можна спостерігати на діаграмі 1

Це виявляється в емоційній напруженості, почутті браку сил до кінця робочого дня, і, як результат, у по­гіршенні емоційного тла. Сприйняття втрачає гостроту, виникає почуття порожнечі, байдужість до всього й передусім до професійної діяльності. В особливо тяжких випадках можливі емоційні зриви. На цій стадії синдром вигорання ще може розглядатися як за­хисний механізм, оскільки допомагає людині дозувати й заощаджувати енергетичні ресурси.

Обробка даних за субшкалою «Деперсоналіза­ція» дає підстави стверджувати, що 9 осіб (19 %) мають низький рівень деперсоналізації, 35 осіб (75 %) — середній, а 3 осіб (6 %) — високий діа­грама 2

На цій стадії вигорання, що виявляється в де­формації (знеособленні) міжособистісних відносин, працівника починають дратувати колеги, він втрачає цікавість до спілкування, розвивається негативне, бездушне, цинічне ставлення до ближніх.

В оточенні своїх колег професіонал, який почав «ви­горати», зневажливо або цинічно розповідає про деяких своїх колег або студентів. Причому особа, що «ви­горає», сама не розуміє причин свого роздратування й починає шукати їх навколо себе, зазвичай на роботі. З часом внутрішнє роздратування виривається назовні у вигляді конфліктних ситуацій.

Про редукцію особистісних і професійних досяг­нень можна говорити у 16 осіб (34 %) — це високий рівень. Середній рівень мають 27 особи (57 %). І лише 4 особи (9 %) — низький (діаграма 3).

Як бачимо, в усій вибірці домінує симптом «редукція особистісних і професійних досяг­нень» — у 57 % досліджуваних. Він відзначається стрімким падінням самооцінки, що може виявитися в тенденції до негативного ставлення до себе, своїх професійних досягнень і успіхів, до редукування власної гідності, у негативному ставленні до служ­бових обов'язків, зниженні професійної мотивації, знятті з себе відповідальності, обмеженні своїх можливостей і обов'язків щодо інших. Людина за звичкою може зберігати респектабельність, проте усе навколо стає їй байдужим, спілкування викликає дискомфорт. Оскільки вигорання виникає поступово, важливо його виявити на початковій стадії, щоб запобігти критичним проявам.

За методикою   «Професійний стрес»,виявлено,  що із 47 викладачів 5(11%)  мають високий рівень професійного стресу. Цей рівень характеризує повне емоційне та фізичне виснаження. Можлива поява хронічних захворювань унаслідок тривалої дії професійних стресорів. Як наслідок, організм, реагуючи на постійні психічні збудження, вичерпує свої резерви. Тому помітною стає часта дезорганізація у будь-якій діяльності та тривале відчуття втоми. Якщо не застосовувати профілактичних антистресових заходів, можуть настати незворотні фізіологічні зміни в організмі та психічні розлади . Рівень вищий середнього має 1 респондент (2%) У цьому випадку показник рівня стресу свідчить про неадекватно підвищене функціонування організму і психіки професіонала, внаслідок чого таке напруження починає дезорганізовувати професійну діяльність. Адаптаційна енергія, за теорією Г.Сельє, яка витрачається для досягнення стану рівноваги – гомеостазу, починає вичерпуватися. У результаті можуть з’явитися симптоми емоційного, фізичного виснаження, різноманітні захворювання. такий рівень психічного напруження вже є згубним для здоров’я.  Середній рівень мають 25 осіб (53%) - цей показник свідчить про високу психічну напруженість, яку витрачає індивід на подолання складних ситуацій, однак це дає змогу підвищено й адекватно функціонувати організму. У результаті такий індивід відчуває повне задоволення від своєї професійної діяльності. Можна говорити, що такий індивід отримує оптимальний рівень навантаження, яке не призводить до згубних наслідків. Саме в цьому випадку вживають поняття «оптимальний (робочий) рівень напруженості», який є необхідним для активної діяльності, що буде сприяти поступальному професійному зростанню. Низький рівень мають 13 осіб (34%) . Характеризується низьким рівнем психічної напруженості. На більшість складних ситуацій, що трапляються у професійній діяльності, індивід швидко знаходить адекватне вирішення, внаслідок чого збудження, яке виникає при зустрічі із такими складнощами, швидко минає і організм знову повертається до стану рівноваги. Йдеться про високий рівень оволодіння професійними якостями, які дозволяють швидко знаходити вихід зі складних професійних ситуацій. діаграма 4.

Отримані дані дають змогу припустити, що синдром професійного вигорання як негативний результат тривалих професійних стресів міжособистісних ко­мунікацій істотно впливає на ефективність і якість професійної діяльності.

Через вигорання людина втрачає психічну енергію, у неї розвивається психосоматична втома, емоційне виснаження, з'являється невмотивоване хвилювання, роздратованість, вегетативні розлади, знижується самооцінка, втрачається усвідомлення сенсу власної професійної діяльності, психологічні ресурси ви­черпуються.

 Під  професійною  деформацією  розуміють  деструкції  особистості,  які  виникають  у процесі  виконання  професійної  діяльності,  негативно  впливають  на  продуктивність  цієї діяльності та на психологічну структуру особистості в цілому.  

Часто професійні деформації ототожнюють з поняттям професійного вигорання. Але на відміну від професійного вигорання, коли «Я-людське» проникає в «Я-професійне», феномен професійної деформації визначається як проникнення «Я-професійного» в «Я-людське», тобто мається на увазі, що при професійній деформації вплив професійних рамок і установок не обмежується виключно професійною сферою. Можна говорити, що після виходу людини з професійної ситуації не відбувається її природнього «виправлення», тому навіть в особистому житті людина продовжує нести на собі «деформуючий відбиток» своєї професії.

Ступінь прояву деформації визначається стажем роботи, змістом педагогічної діяльності та індивідуально-психологічними особливостями особистості педагога. За методикою «Професійної деформації педагога» високий рівень мають 3 особи (6%), середній рівень 13 осіб (28%),  і низький рівень професійної деформації 31 особа (66%). Діаграма 5.

Отже, значна частина педагогічних працівників переживають помірно виражені фрустрацію, агресивність, ригідність та тривожність. Отримані результати потребують уточнення і подальшої профілактичної роботи щодо попередження ускладнення психологічного стану педагогів.

Дослідження ділових, творчих моральних якостей колективу.

З метою вивчення психологічного клімату в педагогічному колективі була проведена Методика дослідження ділових, творчих моральних якостей колективу. Проаналізуємо детальніше особливості розвитку ділових якостей соціально-психологічного клімату ІПТ КІ Сум ДУ.
   Як показує діаграма 6, ділові якості оцінюються колективом, переважно, на високому 5 осіб (11%)  , вище середнього 10 осіб (21%) та середньому рівні 27 (57%), нижче середнього 5 осіб (11%). Це свідчить про те, що в колективі переважають ділові відносини.

Також можна припустити, що переважання ділових якостей - це результат високої зайнятості на роботі, брак часу на спілкування, офіційні та неофіційні правила внутрішнього розпорядку  в навчальному закладі.
Аналізуючи  особливості розвитку творчих якостей колективу  маємо такі результати : високий рівень 5 осіб (8%), вище середнього 16 осіб (34%), середній рівень 21 особа (45%), нижче середнього 6 осіб (13%).діаграма 7.

   Далі увагу зосередимо на аналізі моральних якостей соціально-психологічного клімату в колективі.  За результатами дослідження моральних якостей, морального клімату в колективі маємо такі показники: високий рівень 5 осіб (11 %), вище середнього 18 осіб (38%), середній 17 осіб (36%) і нижче середньо 7 осіб (15%). Діаграма 8.

Порівняно з діловими та творчими якостями моральні якості   цього колективу мають нижчі показники, і це можна аналізувати з різних позицій: а) показники можуть свідчити про певну незадоволеність у відносинах у колективі, а причиною цього може бути різний освітній та соціальний рівні членів колективу та ін.; б) певна соціальна незахищеність; в) незадоволення потреб у культурній сфері; г) відсутність в навчальному закладі спрямованого “регулювання” міжособистісних та професійних людських відносин, що часто призводять до професійного вигорання педагогів. Мікроклімат в колективі впливає на оцінку особистісних досягнень кожного члена колективу на мотивацію досягнень та редукцію особистісних досягнень, що може приводити до  високого рівня деперсоналізації та емоційного виснаження педагогів.

Результати проведеного дослідження дали можливість розробити низку заходів профілактичного спрямування для педагогічних працівників ІПТ КІ СумДУ.

 

Робота практичного психолога з профілактики професійного вигорання педагогів

З метою профілактики професійного вигорання педагогів практичним психологом технікуму були проведені так ізаходи:

  • Аналіз проведених досліджень Методика К. Маслач і С. Джексон «Синдром «вигорання»  в професіях  системи «людина-людина», Методика «Професійний стрес»,Методика професійна деформація педагогів», Діагностика ділових, творчих моральних якостей колективу (кількісний та якісний).
  • Розроблені рекомендації для викладачів та майстрів виробничого навчання, аналіз проведених семінарів « Синдром професійного вигорання, причини та ознаки.», « Соціально-психологічні умови та психологічні детермінанти самореалізації сучасного педагога», «Сприятливий психологічний клімат – запорука успішної педагогічної діяльності», « Вплив індивідуально-психологічного стилю викладача на формування взаємовідносин в системі «викладач-студент»., «Профілактика професійного вигорання педагога».
  • Розроблено загальну стратегію корекції професійної деформації викладачів ( для педагогів, які за результатами діагностики мають високі показники за методикою професійної деформації).