ІМІДЖ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ: ФОРМУВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Соціальні та «особистісні» характеристики іміджу НЗ

Соціальні характеристики іміджу НЗ включають у себе характеристики того, яке місце займає даний заклад у суспільстві, які соціальні верстви зацікавлені в його діяльності, який соціальний статус він має (престиж – високий чи низький), яке значення має для розвитку не лише суспільства, країни, чи можна сформувати достатньо привабливий імідж НЗ врівень з найсучаснішими досягненнями в сфері своєї діяльності. «Особистісні» характеристики іміджу НЗ – це певні символічні характеристики, які, на думку громадськості, він повинен демонструвати. Фахівці зазначають, що НЗ, з точки зору людського сприйняття, повинен мати певні людські риси. Тільки тоді імідж може проникнути всередину кожного з нас. Корпоративний імідж, зокрема імідж НЗ, у цьому плані стає подібним до іміджу людини. Саме тому особистісні характеристики повинні відповідати уявленням людей про «хороший" заклад. Як і кожний НЗ, місцеві школи фінансуються з місцевих бюджетів і важливо мати позитивний імідж для підтримки освітніх ініціатив. Дуже важливо володіти гарною матеріальнотехнічною базою. І тут імідж НЗ, нові ідеї, інноваційні програми та впровадження інклюзивної освіти допоможуть знайти благодійників та виграти гранти для переобладнання за європейськими стандартами, проведення капітального ремонту та забезпечення ТЗН. Фахівці з ПР вважають, що заклад має прославлятися не просто продукцією, а своїм «ЕГО» (особистістю). Вагоме значення для формування іміджу НЗ має наявність для закладу його фірмового стилю, тобто особливого різновиду мови, яким заклад звертається до своїх реальних та потенційних споживачів. У даному випадку до системи фірмового стилю входить герб, форма, діловий стиль одягу, етикет. Фірмовий стиль є свідоцтвом того, що певний заклад працює зразково, підтримуючи порядок у всьому.  Крім соціальних та особистісних характеристик НЗ повинен мати ще й дещо другорядні характеристики, які стосуються такого виду діяльності закладу, як використання сучасної техніки, методів та технологій для надання освіти та виховання високої якості, «престижних професій». Передусім закладу потрібно показати, що він йде врівень із найсучаснішими досягненнями у своїй сфері діяльності і забезпечує достатній рівень навчання для учнів, щоб у майбутньому вони стали самодостатніми, успішними, конкурентоспроможними особистостями. Хоча середня спеціальна або профільна освіта у НЗ не може брати на себе цілковиту відповідальність за реалізацію і працевлаштування дипломованих випускників, так само, як за розрив між підготовкою та реальними вимогами до працівника. Часто трапляється, що освіта пристосовується, щоб звести підготовку студентів до вимог ринку, але ринок не здатний адекватно передбачити, якого типу професіонали йому будуть потрібні. Проблеми ті самі, що й у суспільстві, а отже, та сама відповідальність. Звідси питання специфічної освітньої культури у формуванні іміджу, зокрема взаємин педагогів та учнів. Планування, насамперед, лягає на плечі педагогічного штату, радше корпоративного, ніж академічного. Навчальні приміщення, шкала зарплатні, розклад занять, структури і табло часу – все це більше зчеплене з потребами викладача, ніж викладання і в рамках класно-урочної системи має певні обмеження. Це змушуватиме викладачів до постійного оновлення теорій, техніки та процесів, тримаючись знань, вироблених в університеті й поза ним. Сучасна освіта еволюціонує в бік моделі, де викладачі та студенти будуть постійними учнями і де розклад занять формуватиметься на основі новаторства, свіжих ідей і найновішого викладання та вивчення технологій. Насамперед, НЗ має вчити нове покоління думати, використовувати здоровий глузд, бачити перспективу і давати волю творчій уяві, а також реалізовувати свої ідеї, проекти та таланти на користь усім. Отже, завдяки соціальним і «особистісним» характеристикам імідж НЗ сприймається суспільством значно краще.

Механізм формування іміджу НЗ. Основні етапи

 Яким чином виникає імідж? У чому специфіка його формування? Що впливає на те, що один і той же об’єкт має різний імідж у різних людей? На ці та інші запитання ми зможемо знайти відповіді тільки тоді, коли глибше розглянемо механізм формування іміджу НЗ. Формування іміджу будь-якого об’єкта зумовлене такими факторами: система цінностей та норм, що панують у суспільстві; система соціальних стереотипів, властивих конкретному суспільству; установки конкретних людей. Система цінностей та норм включає в себе загальноприйняті уявлення про добро, істину, справедливість, благородство, інші категорії морально-етичного характеру, а також сукупність сподівань та вимог, які висуває суспільство чи окрема соціальна спільність до своїх членів. Система соціальних стереотипів – це система поширених у громадській думці упереджених уявлень про членів суспільства або окремі соціальні групи, об’єкти, процеси. Стереотип не просто уявлення, це образ певного об’єкта, але «стандартизований», спрощений, який фіксує деякі риси явища, іноді несуттєві, іноді надумані штампи. Він містить у собі значний емоційний компонент. Люди часто використовують стереотипи, не усвідомлюючи цього. Вважають, що явище стереотипізації зберігається тому, що воно позбавляє людину необхідності творчо переробляти всі враження від фізичного та соціального середовища, яке оточує її. Без стереотипів нам довелося б інтерпретувати кожен новий факт, явище, ситуацію так, нібито ми не мали ніякого життєвого досвіду. Наведемо приклади стереотипів, виявлених в освітньому середовищі.

• Людина з гумором – здатна до жартів, балакуча, весела, розуміє гумор та іронію, компанійська.
• Людина, що багато пережила – добра, серйозна, сувора, вольова, задумлива, чесна. Як правило, це людина похилого віку, досвідчена, поблажлива, така, що привертає до себе, сумна, втомлена.
• Нецікава людина – небалакуча, замкнена, можливо розумово обмежена, духовно порожня, має вузьке коло інтересів та жахливий вигляд.
• Хороший товариш – це той, хто добрий, чуйний, здатний до співпереживання, вдумливий, завжди допоможе.
• Хороший працівник – акуратний, старанний, швидкий, наївний.
• Підлабузник – обмежена, послужлива, нечесна, нерозумна, своєрідна людина. • Сіра особистість – примітивна, обмежена, пересічна людина. Особливе значення для формування іміджу мають, із точки зору діяльності, установки та соціальні стереотипи, які між собою органічно пов'язані. Оскільки імідж НЗ не є чимось раз і назавжди даним (його можна створювати заново, змінювати, корегувати риси), говорять також про певну послідовність його формування та динаміку розвитку вже сформованого іміджу. Основні етапи формування іміджу НЗ працівники вирішують за п’ятьма етапами. На першому етапі – це дослідницька діяльність, пов’язана з виявленням стереотипів та установок громадськості. На другому і третьому етапах здійснюється аналітична діяльність, під час якої створюється проект іміджу (ідеальний імідж) та визначаються конкретні засоби перетворення «проекту"» в реальність. Із цим етапом пов’язані такі заходи як позиціонування та відбудова. На четвертому етапі продовжується робота з іміджем, яка для працівника пов’язана такими технологіями, як візуалізація, вербалізація іміджу та «створення» подій. Зрозуміло, що ці технології значно відрізняються в роботі з різними об’єктами іміджу, проте їхня сутність фактично залишається незмінною. Для іміджу НЗ досить вагоме значення має візуалізація. Основні засоби візуалізації:

1. Телебачення (показ керівника або закладу у телепрограмі, сюжеті).

 2. Фільми або відеофільми про НЗ.

 3. Фотографії (у газетах, журналах, листівках, буклетах, банерах).

4. Особисті зустрічі з громадськістю (для іміджу особи), екскурсії, виставки, ярмарки, презентації, концерти (для іміджу організації).

 5. Зовнішній вигляд усіх працівників та учнів.  6. Використання символів – гербу, форми визначених кольорів. На думку багатьох дослідників і фахівців у сфері іміджу, візуальний канал потрібний завдяки таким його перевагам:

• візуальне повідомлення не потребує перекладу;
• візуальне повідомлення краще запам’ятовується глядачами;
• на цьому каналі реально передається набагато більший обсяг інформації, ніж може багатьом здаватись;
• візуальне повідомлення легше проходить через фільтр недовіри, який є в кожного з нас, оскільки сприймається, як невідредаговане, справжнє. Специфічною технологією, що використовується для створення іміджу НЗ, може бути «подієва» комунікація. Хоча треба сказати, що у створенні іміджу не завжди задовольняються подіями, які виникають спонтанно. Із п'ятим етапом пов’язана діяльність, спрямована на корегування іміджу. Фахівці зазначають, що, оскільки імідж залежить від контексту, то й змінювати його доводиться залежно від цього контексту. Для того, щоб задовольнити вимоги аудиторії, імідж повинен постійно корегуватися. Це може здійснюватись у різних формах. Серед них такі: • Дописування іміджу, доповнення характеристиками, фізичними прикметами найактуальнішими в певний період або на певній території.
• Викреслювання окремих характеристик іміджу (аналогічне з попередньою формою) у разі потреби зміни ситуації, (наприклад, деякі характеристики починають замовчуватися). • Підкреслення певних характеристик в іміджі конкурента. • Приписування міфічних наслідків у разі перемоги конкурента. Як зазначають фахівці, успішний процес формування іміджу потребує управління (планування, організації, контролю). Управління іміджем – це важливе завдання. Діяльність у цьому напрямі, як і будь яка інша, може оцінюватися і якісно, і кількісно. Головними цілями науково-педагогічної діяльності НЗ у системі освіти є: 1) виконання державної програми з предметних напрямків, що перебувають у цілісному зв'язку з проблемами розвитку українського суспільства та світового співтовариства; 2) виховання творчої самодостатньої конкурентоспроможної особистості засобами науки, філософії та мистецтва; 3) наукове забезпечення навчально-виховного процесу в закладах освіти, найбільш повне використання наукового потенціалу сучасного НЗ. Виходячи з конкретних завдань педагогічної технології, зазначаємо, що у структурі діяльності кожного викладача вирішальне значення мають знання та вміння. Ці структури у науково-психологічному аспекті передбачають дві ланки. До першої ланки структури діяльності НЗ входить така система взаємозв’язаних знань та вмінь: а) спеціальних – знання історії своєї науки та практичне вміння застосувати їх; б) педагогічних – знання дидактики, теорії виховання та ін.; в) методичних – знання шляхів, методів, прийомів і засобів донесення програмної наукової інформації до учнів. Друга ланка структури педагогічної праці викладача НЗ передбачає конструктивну, організаційно-мобілізуючу, комунікативно-розвиваючу, інформаційно-орієнтувальну, дослідницьку діяльність. Таким чином, соціально-економічний розвиток України вимагає підготовленого вчителя, який би поєднував у собі основи психолого-педагогічної науки та високий рівень методичних умінь, тому для іміджу НЗ розробка механізму формування та його основних рис є необхідною.