У суспільстві існують як формальні (службові), так і неформальні стосунки між людьми. Перші зумовлені певними офіційними нормами, статутами. Другі встановлюються ніби самі по собі, але за певними правилами, психологічними закономірностями. Для успішного, безконфліктного спілкування з іншими людьми доцільно враховувати такі поради:
1. Пам'ятайте про вплив на подальше спілкування першого враження на людину (вираз обличчя, одяг, манера поведінки, тема розмови) і дбайте про те, щоб справити добре враження під час першої зустрічі;
2. Не підходьте дуже близько до малознайомого співрозмовника, бо Ви потрапите в зону його психологічного простору, до якого доступ відкрито тільки добре знайомим людям;
3. Негарно під час розмови відвертатися, ховати очі, бо це створює враження, ніби Ви говорите не те, що думаєте;
4. Намагайтеся не переплутати ім'я, по батькові, прізвище людини, до якої Ви звертаєтесь, бо це стане перепоною для спілкування;
5. Енергійне рукостискання, посмішка зроблять Вас для більшості приємним співрозмовником;
6. Поводьтеся з іншими так, як би Ви хотіли, щоб поводилися з Вами. Слід прагнути подобатися людям.
7. Без самоповаги не може бути повноцінного спілкування, що базується на праві кожного відстоювати свої погляди, думки, твердження. Не варто погано характеризувати самого себе, приклеюючи собі негативні ярлики.
8. Відстоювати свою позицію у будь-яких ситуаціях потрібно аргументами, логічними доказами, силою власної переконаності, а не демонстрацією агресивних намірів;
9. У будь-яких взаєминах, ситуаціях виграє той, хто краще розуміє психічний стан співрозмовника, його інтереси, бажання, почуття і з урахуванням цього поводиться;
10. Слід дбати про ритмічність діалогу, співвідношення мовлення і мовчання. Якщо людина перебуває у збудженому стані, то, щоб зняти напруження, їй потрібна активність, насамперед, мовна. Навчіться вольовими зусиллями примусити себе змовчати, навіть тоді, коли сказане Вашим співрозмовником – нісенітниця, грубість, несправедливе звинувачення. Не відповідайте зопалу. У збудженому стані людина не чує заперечень. Поводьтеся стримано і дайте заспокоїтися Вашому опонентові. Після цього можна висувати свої аргументи.
11. Критикуйте інших обережно і тактовно.
12. Спокійно розв'язуйте конфлікти, що виникли.
Пам'ятайте, що більшу перевагу має той, хто в конфлікті зберігає витримку і на грубість не відповідає грубістю.
1. Глухе мовчання;
2. Угу-підтакування («ага», «угу», «так-так», «ну», кивання підборіддям тощо);
3. Ехо – повторення останніх слів співрозмовника;
4. Дзеркало – повторення останньої фрази зі зміною порядку слів;
5. Парафраз – передача змісту висловлення партнера іншими словами;
6. Спонукання – вигуки й висловлювання, що спонукають співрозмовника продовжити перервану мову;
7. Уточнюючі запитання – запитання на кшталт: «Що ти мав на увазі, коли говорив…?»;
8. Навідні запитання – запитання типу «коли-чому-навіщо», що розширюють сферу, порушену мовцем;
9. Оцінки, поради;
10. Продовження – коли слухач вклинюється в мову й намагається завершити фразу, почату мовцем, підказує слова;
11. Емоції «ух», «ах», «та ти що!», «отакої», «айяяй» та ін.;
12. Не релевантні й псевдо релевантні висловлювання – висловлювання, які не стосуються справи, або такі, які стосуються лише формально («а в Гімалаях все інакше…», «до речі про музику…» (далі інформація про гонорари музикантів чи співаків, які не стосуються теми розмови).