Самооцінка - це оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей - безумовно, відноситься до базисних якостей особисті. На думку авторів короткого психологічного словника, саме вона багато в чому визначає взаємовідношення з оточуючими, критичність, вимогливість до себе, відношення до успіхів і невдач. Самооцінка людини залежить від багатьох факторів. Разом з тим психологи давно вже користуються так званою «формулою Дженса», яка має такий вигляд:

                                 Успіх

Самооцінка = ----------------------

                             Домагання

 

З цієї формули ми бачимо, що підвищити самооцінку можливо або максимізуючи успіх, або мінімізуючи невдачі, і старшокласники повинні достатньо чітко розуміти, що розбіжності між домаганнями і реальною поведінкою людини призводять до викривлення самооцінки і, як наслідок її неадекватності, що загрожує емоційними зривами в поведінці. Само по собі дослідження самооцінки виявляється дуже корисним і для організації навчального процесу, і для самоусвідомлення учнів, відношення яких до себе, як відомо, описується повною драматичних протиріч формулою «геній або нікчема».

Виявити самооцінку можливо з допомогою психологічного тесту - опитувальника. Цей опитувальник включає в себе 32 твердження, згідно з якими можливі п'ять варіантів відповідей, кожен з яких кодується балами за схемою: дуже часто — 4 бали; часто - 3 бали; інколи - 2 бали; рідко - 1 бал; ніколи - 0 балів.

Мета: виявити рівень загальної самооцінки підлітків.

Особливості проведення: учням пропонують заповнити опитувальник, що містить 32 судження, з приводу яких можливі п'ять варіантів відповідей. Кожна відповідь кодується балами за схемою:

дуже часто - 4, часто — З, іноді - 2, рідко - 1, ніколи — 0.

Судження

1. Мені хочеться, щоб друзі підбадьорювали мене.

2. Постійно відчуваю свою відповідальність за навчання.

3. Мене хвилює моє майбутнє.

4. Багато хто ненавидить мене.

5. Я менш ініціативний, ніж інші.

6. Мене хвилює мій психічний стан.

7. Я боюсь здатися невігласом.

7. Зовнішність інших набагато привабливіша, ніж моя.

8. Я боюсь виступати з промовою перед незнайомими людьми.

9. Я часто роблю помилки.

10.Шкода, що я не вмію говорити з людьми, як слід.

11.Шкода, що мені не вистачає впевненості у собі.

12.Я волів би, щоб інші люди частіше схвалювали мої дії.

13.Я занадто скромний.

14.Моє життя марне.

16. Багато хто неправильно думає про мене.

17.Мені нема з ким поділитись своїми думками.

18.Люди чекають від мене забагато.

19.Люди не дуже цікавляться моїми досягненнями.

20.Я трохи соромлюсь.

21.Я відчуваю, що багато людей не розуміють мене.

22.Я не відчуваю себе у безпеці.

23.Я часто хвилююсь, та даремно.

24.Я почуваю себе ніяково, коли входжу до кімнати, де вже сидять люди.

25.Я почуваю себе скуто.

26.Я відчуваю, що люди говорять про мене за моєю спиною.

27.Я впевнений, що люди майже все сприймають легше, ніж я.

28.Мені здається, що зі мною має статись якась прикрість.

29.Мене непокоїть думка про те, як люди ставляться до мене.

30.Шкода, що я не вельми комунікабельний.

31.У суперечках я висловлююсь тільки тоді, коли впевнений в своїй правоті.

32.Я думаю про те, чого чекає від мене клас.

 

Обробка результатів

Для виявлення рівня самооцінки потрібно підсумувати бали за всіма 32 судженнями:

Від 0 до 25. Свідчить про високий рівень самооцінки, за яким людина, як правило, не обтяжена «комплексом неповноцінності», правильно реагує на зауваження і рідко піддає сумніву власні дії.

Від 26 до 45. Свідчить про середній рівень самооцінки, коли людина рідко страждає від «комплексу неповноцінності» й лише іноді намагається підлаштуватись під думку інших.

Від 46 до 128. Вказує на низький рівень самооцінки, за яким людина болісно сприймає критичні зауваження на свою адресу, намагається завжди зважати на думку інших і часто страждає від «комплексу неповноцінності».