Методика «Незакінчених речень»
Техніка являє собою адаптований варіант списку незакінчених речень, що увійшов до складу діагностичного комплексу проективного інтерв'ю. В основі методики — добре відомий список незакінчених речень Сакса і Леві. Методика спрямована на діагностику соціальної позиції дитини і розуміння нею себе. Соціальну позицію досліджують речення, спрямовані на вивчення ставлення до групи однолітків, батьків, членів родини і вчителів.
Самооцінка дитини вивчається за допомогою речень, спрямованих на дослідження оцінки дитиною своїх можливостей, рефлексивної самооцінки, а також значимих переживань.
Особливості проведення.
Методика проводиться індивідуально і тільки в усній формі. Час, протягом якого дитина обмірковує відповідь, бажано фіксувати, наприклад, відраховуючи про себе по три і ставлячи в протоколі крапки приблизно через кожні 3 с. Крім цього, корисно записувати особливості паралінгвістичної поведінки дитини (зітхання, паузи під час продовження фрази тощо), а також коментарі дитини до продовження придуманого нею речення. Інструкція «Під час роботи, я запропоную вам початок речення, а вам необхідно його закінчити тією фразою, яка першою прийде в голову». Тепер — увага! Відповідати потрібно швидко і щоразу те, що першим прийде в голову, але так, щоб вийшло речення, завершене за змістом. Наприклад, я говорю: — Щоранку...» Необхідно підбадьорити дитину і сказати їй, що вона усе зрозуміла правильно. Якщо здалося, що вона назвала не перше закінчення, яке спало їй на думку, можна нагадати інструкцію ще раз: «Отже, треба закінчити речення тією фразою, яка першою прийде в голову».
Можна запропонувати ще один приклад: — Багато чого я віддав би за те, щоб ...
Бланк 1. Я думаю, що більше людей...
2. Дитина в сім'ї...
3. Ми любимо маму, а...
4. Буваємо серед дітей, але...
5. Мій брат (сестра)...
6. Я досить спритний, щоб...
7. Батько іноді...
8. Діти, з якими я граюсь...
9. Якби наш тато...
10.Мої близькі думають про мене, що я...
11.Якби мій брат (сестра)...
12.Мої друзі мене часто...
13.Я хочу, щоб у мене не було...
14.Хвора дитина...
15.Я думаю, що мама найчастіше...
16.Якби не було коледжу...
17.Я весь трясуся, коли...
18.Коли думаю проколедж, то...
19.Якби діти знали, як я боюся...
20.Був би дуже щасливий, якби я...
21.Я найслабший...
22.Коли я буду дорослим, то...
23.Мій викладач…
24.Завжди мрію...
Обробка результатів
Обробка результатів проводиться за групами речень, згрупованими за діагностичною спрямованістю.
а) ставлення до матері — 3, 15; 3.
Ми любимо маму, а...
15. Я думаю, що мама найчастіше...
б) ставлення до батька — 7, 9; 7.
Батько іноді...
9. Якби наш тато...
в) ставлення до братів, сестер — 5, 11; 5.
Мій брат (сестра)...
11. Якби мій брат (сестра)...
г) ставлення до свого становища в сім'ї — 2, 10; 2.
Дитина в сім'ї...
10. Мої близькі думають про мене, що я...
д) ставлення до однолітків — 4, 8, 12; 4.
Спілкуюся із дітьми, але...
8. Діти, з якими я граюсь...
12. Мої друзі мене часто...
є) ставлення до до коледжу — 23, 16, 18; 23.
Мій викладач…
16. Якби не було коледжу...
18. Коли думаю проколедж, то...
ж) ставлення до людей взагалі — 1; 1.
Я думаю, що більше людей...
з) ставлення до власних здібностей — 6, 21; 6.
Я досить спритний, щоб...
21. Я найслабший...
и) негативні переживання, страхи— 13, 17, 19; 13.
Я хочу, щоб у мене не було...
17. Я весь трясуся, коли...
19. Якби діти знали, як я боюся...
к) ставлення до хвороб — 14; 14.
Хвора дитина...
л) мрії і плани на майбутнє — 20, 22, 24. 20.
Був би дуже щасливий, якби я...
22. Коли я буду дорослим, то... 24.
Завжди мрію...
Інтерпретація результатів
Як і в інших проективних методах такого типу, основна інтерпретація відповідей — змістова. Аналізуються самі відповіді, час відповіді, а також додаткові висловлення дитини з приводу того, наскільки продовження фрази відповідає дійсності. За численними спостереженнями, такі коментарі діти дають досить часто.
Випадки, коли у всіх закінченнях речень даної групи наявні ознаки конфлікту, заслуговують на увагу психолога, оскільки це може вказувати на емоційне неблагополуччя дитини у взаєминах з людьми, приховану соціальну дезадаптацію.
Під час роботи з методикою варто уникати прямолінійності в трактуванні тих чи інших відповідей —дуже (розповсюдженої грубої методологічної помилки, характерної для багатьох практиків-початківців. Наприклад, якщо школяр продовжує речення «Я досить спритний, щоб...» словами «...проскочити в кіно без квитка», то це ще не підстава для висновку про те, що він схильний до делінквентності.
Доречно згадати висловлення К.-Г. Юнга (1935) про те, що інтерпретація такого матеріалу - все одно що дешифрування ієрогліфів або клинопису, коли, побачивши незнайоме слово, філолог намагається відшукати паралелі, де це слово також зустрічається. Тому будь-яке припущення, що виникло на основі якого-небудь доповнення речення, може бути підтверджене або спростоване залежно від того, чи підтверджується воно в інших реченнях. Наприклад, якщо речення «Мої близькі думають про мене, що я...» дитина продовжує фразою «Я не знаю, що про мене думають», це може вказувати на запізнене формування рефлексивної самооцінки, але може бути і проявом психологічного захисту. В першому випадку у відповідях дитини будуть також інші ознаки недостатньої розвиненості самопізнання (наприклад, збільшені латентні періоди у відповідь на речення, спрямовані на діагностику розуміння себе). У тому випадку, якщо ця відповідь викликана проблемами у взаєминах дитини з іншими людьми, її думки про членів сім'ї будуть мати нейтральне емоційне забарвлення або містити ознаки конфлікту. Цей приклад показує, як припущення може бути підтверджене або спростоване на основі даних тієї самої методики незакінчених речень.