Конфлікт – невід’ємна частина життя. Ключ до взаємовигідного розв’язання конфлікту полягає в тому, щоб задовольнити обидві сторони шляхом взаємного толерантного ставлення, досягти консенсусу або компромісу. Отже, всім нам треба прагнути толерантності у стосунках.

Рекомендації щодо поведінки у конфліктній ситуації.

1.Спокійно вислухати все, що хоче сказати опонент.

2.Відповісти на всі запитання.

3. Навіть якщо негативні емоції опонента зростають, зберігати спокій і відповідати нейтральним тоном.

4.Виявляти витримку, готовність вислухати й спробувати допомогти.

5.Якщо ж напруження зростає і опонент просто не бажає прислухатися до слів, найкращий вихід – просто піти, не коментуючи нічого при цьому.

 

КОНФЛІКТ! ТИ ПОЧУВАЄШСЯ БЕЗПОРАДНИМ. ЩО РОБИТИ?! У конфліктних ситуаціях, коли ти переживаєш сильні негативні емоції, з'являється проблема з їх вираженням. Ти часто відчуваєш провину перед іншими. Ти боїшся говорити про свої бажання і потреби. Ти часто робиш те, чого б не хотів робити. Ти не можеш відмовитися від того, що тобі не подобається, але чого хочуть твої друзі. Ти відчуваєш, що твої вчинки — це не твоє рішення.

 

Ти не хочеш більше так жити! Що робити?

1. Прямо й чесно висловлювати свою точку зору з певного питання.

2. Відверто виявляти свої почуття й потреби.

3.Відстоювати свої права та думки без порушення прав оточення.

4.Поважати думки й гідність співрозмовника, намагатися зрозуміти думки іншого: «Якщо я правильно тебе зрозумів».

 

Чого ж не слід робити?

1.Дозволяти іншим порушувати твої права, безапеляційно приймати їхню точку зору.

2.Дозволяти себе експлуатувати заради того, щоб сподобатися іншим.

3.Метушитися, невпевнено шукати пояснення відмові, замість того, щоб відповісти прямо.

4.Сміятися в ситуаціях, коли природним є виявлення незадоволення чи гніву.

5. Використовувати фрази: «Я не знаю...», «Якщо ти можеш...», «Якщо це тебе не обтяжить...», «Роби, як хочеш», «Я б хотів, але...». Адже так ти придушуватимеш власні почуття, не зможеш висловити інші емоції —любов, повагу, симпатію.

6. Обговорювати своє рішення. Твої товариші, можливо, не одразу зрозуміють і сприймуть тебе. Вони звикли до твоєї пасивності або агресивності, їм подобалося захищати тебе, виявляти опіку, бачити в тобі залежну від них людину — це вони називали дружбою. Ти можеш почути докір про порушені взаємини, про те, що ти повинен..., про те, що вони так не звикли. Спробуй висловити свої думки у такій форми: «Я так думаю. Я так відчуваю. Я так бачу ситуацію. А ти? Якщо наші уявлення та інтереси не збігаються, я готовий їх обговорити і готовий до компромісу». У ситуації відмови спробуй зробити три кроки: Перший — сказати слово «ні»! Другий — сказати, що ти цього не зробиш. Третій—пояснити причини свого рішення, спираючись на свої плани, бажання потреби і права. Бажаю успіху.

 

Усе у твоїх руках!

Ознаки толерантної людини

- Добре співпрацює з іншими на засадах партнерства.

- Готова змиритися з думками інших.

- Поважає людську гідність.

- Поважає права інших.

- Сприймає іншого таких, яким він є насправді.

- Здатна поставити себе на місце іншого.

- Поважає право бути іншим.

- Визнає розмаїття.

- Визнає рівність інших.

- Терпима до чужих думок, вірувань, поведінки.

- Відмовляється від домінування й насильства.

 

Що заважає у спілкуванні

 Надання порад. Прийняття рішення за іншого, пропозиція власної точки зору. Наприклад: «Я вважаю, що ти повинна….», «На твоєму місці я б …».

 Нашарування. Обидва співрозмовника говорять одночасно.  Перебивання. Співрозмовники перебивають одне одного.

 Хибне підбадьорювання. Один із співрозмовників відхиляється від основної теми розмови, переводячи увагу на інші речі, далекі від того, що справді хвилює співрозмовника. Наприклад: «У суботу буде такий цікавий концерт у Народному домі, ти не хотіла б піти?»

 Хибне заспокоєння. Уживання вдавано – втішних висловів, щоб заспокоїти співрозмовника. Наприклад: «Усе буде гаразд».

 Дії, що відвертають увагу. Під час розмови один із співрозмовників виконує певні дії: щось записує, дивиться у вікно, перекладає речі на столі тощо.

 Розповіді про себе. Людина більшість часу розповідає про себе та ділиться своїми думками і проблемами, мало уваги приділяє думкам іншої людини.

 Закриті запитання. Співрозмовник ставить запитання, які вимагають відповіді «так» чи «ні» й не сприяють продовженню бесіди. Наприклад: «Ти засмучена?», замість: «Що з тобою сталося?»

 Моралізування. Висловлення співрозмовнику загально прийнятної оцінки щодо того, що є правильним чи неправильним у його поведінці. Наприклад: «Сперечаючись із керівництвом, ти нариваєшся на неприємності.