Термін «студент» (від лат. studens (studentis) – такий, що старанно працює; той, що займається) означає того, хто наполегливо працює, робить справу, тобто опановує знання, вивчає (студіює) науку. Згідно із Законом України «Про вищу освіту», студент (слухач) – особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною (очною), вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певного освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.

Вважається, що студентів, порівняно з іншими групами молоді цього віку, відрізняють такі риси: вищий освітній рівень; велике прагнення до знань; висока соціальна активність; досить гармонійне поєднання інтелектуальної і соціальної зрілості.

Студентський вік – надзвичайно важливий період становлення «Я-концепції» як ядра особистості. «Я-концепція» майбутнього фахівця – складна, динамічна система уявлень студента про себе як особистості й суб’єкта навчально-професійної діяльності, яка включає в себе:

1. «Образ-Я», що розкриває неповторність самосприйняття через фіксацію студентом певної соціально-рольової позиції та настанов щодо себе.
2. Емоційно-ціннісне ставлення до себе, що визначається самооцінкою професійних якостей і особистісних властивостей, рівнем самоприйняття і самоповаги.
3. Поведінкова складова як самопрезентація – певні дії (внутрішні чи практичні), які породжені уявленням про себе та самоставленням.

Найбільш кризовими ситуаціями студентського віку є такі:

Фізичний розвиток стосується різноманітних аспектів фізіологічних, сенсорних і рухових функцій організму. Він розпочинається з найперших митей життя людини й досягає свого розквіту у віці від 15 до 25 років – характеризується найвищим рівнем таких показників як м’язова сила, швидкість реакції, моторна спритність і фізична витривалість та ін.

Студентський період життя людини припадає переважно на період підліткового та юнацького віку, який характеризується оволодінням усім різноманіттям соціальних ролей дорослої людини, отриманням права вибору, набуття певної юридичної та економічної відповідальності, можливості включення в усі види соціальної активності, здобуттям вищої освіти та опануванням професією. Головними сферами життєдіяльності студентів є професійне навчання, особистісне зростання та самоствердження, розвиток інтелектуального потенціалу, духовне збагачення, моральне, естетичне і фізичне самовдосконалення.

Студентський вік («золота пора людини») – сенситивний період для розвитку основних соціогенних потенцій людини як особистості: 1) формування професійних, світоглядних і громадянських якостей майбутнього фахівця; 2) розвитку професійних здібностей і сходження до вершин творчості як передумова подальшої самостійної професійної творчості; 3) центральний період становлення інтелекту і стабілізації рис характеру; 4) відбувається перетворення мотивації та всієї системи ціннісних орієнтацій; 5) інтенсивно формуються соціальні цінності у зв’язку з професіоналізацією.

Адаптація – результат (і процес) взаємодії індивіда і навколишнього середовища, який приводить до оптимального його пристосування до життя і діяльності.

Адаптація пов’язана зі зміною соціальної ситуації розвитку студента. Адаптація – це зміна самого себе (настанов, рис характеру, стереотипів поведінки тощо) відповідно до нових вимог діяльності, соціальних умов і нового оточення. Це входження в нову соціальну позицію і нову систему взаємин.

Період адаптації першокурсника пов’язаний із руйнуванням раніше сформованих стереотипів, що може породжувати труднощі як у навчанні (порівняно зі школою низька успішність), так і в спілкуванні. Адаптаційний період у різних студентів відбувається по-різному, залежно від їх індивідуально-психологічних особливостей, рівня готовності до навчання у вищій школі.

Труднощі адаптаційного періоду пов’язані з розлученням зі шкільними друзями і позбавленням їхньої підтримки та розуміння; невизначеністю мотивації вибору професії та недостатньою психологічною готовністю до опанування нею; не сформованістю системи саморегуляції і самоконтролю за своєю діяльністю і поведінкою та відсутністю повсякденного контролю за ними з боку батьків і викладачів; пошуком оптимального режиму праці й відпочинку та налагодженням побуту; відсутністю навичок самостійної навчальної роботи (невміння працювати із джерелами інформації, конспектувати літературу тощо).

форми адаптації студентів-першокурсників:

1. - Адаптація формальна, яка стосується інформаційної обізнаності з новими реаліями студентського життя, пристосування до умов нового навчального закладу, до структури технікуму взагалі, до тих вимог, які ставляться перед студентами, усвідомлення своїх прав і обов’язків.
2. - Адаптація соціально-психологічнаяк процес внутрішньої інтеграції груп студентів-першокурсників і інтеграція цих груп зі студентським оточенням загалом; пристосування до нового соціального оточення (викладачі, однокурсники, сусіди в гуртожитку, соціальна структура великого міста тощо); перебудова наявних соціальних навичок і звичок; різкий перехід до самостійного життя.
3. - Дидактична адаптація, яка пов’язана з готовністю студента опанувати різноманіттям нових (порівняно зі шкільними) організаційних форм, методів і змісту навчально-професійної діяльності у технікумі, до значного збільшення обсягу навчального матеріалу, до складної мови наукових текстів і вивчення спеціальних предметів тощо. У вищому навчальному закладі значно збільшується обсяг самостійної навчальної роботи (конспектування першоджерел, складання тез, написання рефератів тощо), з’являються нові форми організації навчання (лекції, семінарські, практичні та лабораторні заняття, колоквіуми тощо).
4. - Особистісно-психологічна адаптаціяпов’язана з прийняттям студентом нової соціальної позиції й опануванням нової соціальної ролі «студента» (студент – той, хто навчається самостійно, наполегливо опановує професію) і «майбутнього фахівця». Наявність в «Я-концепції» студента конструктів, які вказують на його професійно-рольову ідентифікацією («Я – студент», «Я – майбутній фахівець» тощо).

Залежно від активності студента адаптивний процес може бути двох типів :

1) активне адаптування; 2) пасивне, конформне прийняття цілей і цінностей нової соціальної групи.

Залежно від швидкості адаптації та її результатів розрізняють такі типи адаптації студента:

1 тип – студент, який легко адаптується до нових умов, швидко виробляє стратегію своєї поведінки, легко входить у колектив; поведінка емоційно стійка, неконфліктна.

2 тип – студент, адаптація якого цілком залежить від середовища й соціального оточення. Трапляються ускладнення і в організації своєї роботи, і в режимі праці, і в спілкуванні. Важлива допомога, зовнішній контроль і підтримка.

3 тип – студент, який важко адаптується через свої індивідуальні особливості. Поведінка його деструктивна, конфліктна, емоційно нестійка, з неадекватною реакцією на вимоги та умови навчання. У період адаптації студент переживає деструктивний стан.

Виділяють такі симптоми психологічної дезадаптації:

• підвищення показника емоційного збудження, тривожності, нейротизму;
• зниження комунікабельності, емоційної стійкості, самоконтролю, соціальної сміливості;
• з'являється почуття неповноцінності у стосунках із товаришами, вчителями, батьками, а в поведінці в цілому - надмірна сором'язливість;
• зниження успішності, недостатня увага й зосередженість на заняттях;
• скарги на погане самопочуття, сон;
• втрата інтересу до навчання.

Внаслідок цих проявів розвиваються :

• непродуктивні форми реагування;
• симптоми порушення поведінки;
• емоційні розлади різного ступеня.

Соціально-психологічна дезадаптація не тотожна поняттю хвороби і проявляється в патологічній і непатологічній формах. Стосовно непатологічної дезадаптації, то вчені як приклад наводять відхилення в поведінці й переживаннях суб'єкта, пов'язані з недостатньою соціалізацією, соціально неприйнятними установками особистості, різкою зміною умов існування, розривом важливих соціальних стосунків тощо. За результатами досліджень найбільш типовими симптомами дезадаптаційної поведінки першокурсника виявилися:

• підвищена тривожність,
• дефіцит міжособистісних контактів,
• закритість,
• яскраве домінування інтелектуальної сфери над емоційною.

Основна причина дезадаптації полягає у неузгодженості між інтелектуальним, творчим, особистісним потенціалом студента, з одного боку, і можливостями його реалізації, з іншого. Ще однією важливою причиною дезадаптаційної поведінки студентів до умов навчання у технікумі  відмінності шкільного та студентського колективів, а також проблеми спілкування та уміння налагоджувати контакти в цілому.

Робота практичного психолога по покращенню процесу адаптації.

1. Вивчення умов проживання студентів нового набору в гуртожитках, проведені індивідуальні бесіди із студентами.
2. Підготовлені матеріали на батьківські збори: «Профілактика насильства в сімейному середовищі». Проведені анкетування батьків, надані рекомендації.
3. В рамках вивчення індивідуально-психологічних особливостей студентів були проведені діагностичні обстеження студентів-першокурсників:
   • Анкета першокурсника.
   • Проективна методика «Неіснуюча тварина», «ДДЧ».
   • Акцентуація характеру (Шмішека).
   • Методика «Прогноз».
   • Діагностика стресостійкості особистості, тривожності, регідності, фрустрації, агресивності.
   • Діагностика мотивації навчання (М.І. Алєксєєвой).
4. Проведена діагностика та вивчення індивідуально-психологічних особливостей студентів-сиріт, проведені індивідуальні бесіди та консультації.
5. В групах нового набору проводяться тренінгові заняття «Наша група» спрямовані на покращення адаптаційного процесу в групах.

Аналітична довідка Результати групового дослідження студентів ІПТ КІ СумДУ м.Конотоп. З метою вивчення процесу адаптації студентів нового набору була проведена: «Анкета першокурсника»  в групах: 711, 111/ 811, 311/ 911, 511/611, 421, 221, 321, 121, 702. За результатами проведення анкетування в анкетуванні прийняли участь 82 студентів 9 кл., 52 студента професійної освіти, маємо такі відповіді студентської молоді. Мета: дослідження: вивчити індивідуально-психологічні особливості студентів нового набору з метою покращення процесу адаптації в студентському середовищі. Завдання: проаналізувати результати опитування та зробити висновки за результатами адаптації до умов навчання.   Анкета   першокурсника
№ з/п	Запитання	Відповідь студентів
			9 кл. 82	ПО 52
1.	Чи не жалкуєте Ви, що стали студентом нашого навчального закладу?	-    Ні -    Так -    Частково	93 1 8	90 0 5
2.	Студентське життя у порівнянні зі шкільним, життя в училищі.	-    Більш цікаве -    Менш цікаве -    Ніякої різниці	100 1 1	80 9 6
3.	Що Вам найбільше запам’яталось за час навчання?	- Посвята в студенти - День студента - Концерт - Дискотека - Робота у студентському парламенті - Перше семінарське заняття - Лекції - Доброзичливість викладачів - Стипендія - Колектив академічної групи - Життя у гуртожитку	- Стипендія - Доброзичливість викладачів - Дискотека - Життя у гуртожитку - Колектив академічної групи	- Посвята в студенти - Стипендія - Перше семінарське заняття - Лекції - Доброзичливість викладачів
4.	Що Вам найбільше не сподобалось за час навчання?	- Велике навантаження - Проблеми у спілкуванні - Життя  у гуртожитку - Складний графік навчання	- Життя  у гуртожитку - Велике навантаження	- Велике навантаження - Складний графік навчання
5.	Які стосунки склались і Вашій групі?	- Доброзичливі - Кожен сам по собі - Неприязні - Ваш варіант	91 10 1 0	90 5 0 0
6.	Що для Вас було найважчим на початковому етапі навчання?	- Звикнути до підвищених вимог до навчання - Увійти у колектив - Звикнути до нових умов життя	59 28 15	66 19 10
7.	Чи відчуваєте Ви допомогу куратора групи?	- Так - Ні - Частково	102 0 0	95 0 0
8.	Чи цікавить Вас: участь у студентських конференціях; круглі столи; робота у гуртках, студіях; участь у тренінгах; консультації психолога?	- Учать у студентських конференціях - Круглі столи - Робота в гуртках - Участь у тренінгах - Консультації психолога	11 12 35 35 9	20 15 20 18 12
9.	Чи повинні, на Вашу думку, викладачі відвідувати гуртожиток для спілкування зі студентами?	- Так - Ні - Важко відповісти	75 2 25	70 20 5
10.	Чи задовольняє Вас графік роботи бібліотеки тощо?	- Так - Ні - Частково	100 0 2	93 0 2
11.	Чи задовольняє Вас графік роботи та меню їдальні?	- Так - Ні - Частково	90 5 7	80 10 5
12.	Чи отримуєте Ви допомогу у вирішенні своїх поточних проблем з боку співробітників технікуму?	- Так - Ні - Частково	100 0 2	90 0 5
13.	Які послуги Ви хотіли б отримати у повному обсязі в гуртожитку? Користування: а) спортзалом; б) Інтернетом; в) бібліотекою; г) пральнею; д) кімнатою самопідготовки; е) кухнями; з) душовими тощо?	- Спортзалами - Інтернет - Бібліотечними пунктами - Пральнями - - Кімнатами самопідготовки - Кухнями - Душовими	- Інтернет - Спортзалами - Душовими - Бібліотечними пунктами	- Спортзалами - Інтернет - Кухнями - Душовими
14.	Чи отримуєте Ви данні послуги?	- Так - Ні - Частково	45 12 45	30 12 24
15.	З якими труднощами за час навчання Ви зіткнулись? Чи були вони вирішені?	- Адаптація до вимог викладачів - Освоєння нової системи навчання - Великий обсяг самостійної роботи - Відведення невеликої кількості годин на виконання великого обсягу роботи	39 30 18 15	29 20 20 6
16.	Які якості особистості своїх викладачів Ви оцінюєте якнайвище?	- Обізнаність - Вибагливість - Почуття гумору - Комунікабельність - Справедливість - Професіоналізм - Взаєморозуміння - Підтримка - Доброта тощо.	- Доброта - Підтримка - Справедливість - Почуття гумору	- Доброта - Почуття гумору - Професіоналізм - Справедливість
17.	Викладіть свої прохання і побажання до викладачів щодо якості викладання та спілкування.	- Не бути дуже суворим - Індивідуальний підхід до студентів - Більш доступніше викладати навчальний матеріал - Справедливо оцінювати результати труда студентів - Поставити в аудиторії мікрофони та мультимедійне обладнання - Намагатися зацікавити студентів своїм предметом - Більш уважніше ставитись до  студентів - Розуміти труднощі, з якими стикаються першокурсники - Поважати думку студентів - Більше уваги поділяти фізичному розвитку та рівню навантаження студентів - Виявляти толерантність та доброзичливість та інші.	- Справедливо оцінювати результати труда студентів - Намагатися зацікавити студентів своїм предметом - Більш уважніше ставитись до  студентів - Виявляти толерантність та доброзичливість та інші. - Розуміти труднощі, з якими стикаються першокурсники	- Більш доступніше викладати навчальний матеріал - Справедливо оцінювати результати труда студентів - Більш уважніше ставитись до  студентів - Поважати думку студентів

Рекомендації:

Класним керівникам: Для покращення процесу адаптації в студентських групах, залучати студентів до громадського життя, гуртків, участі в семінарах, тренінгах, спортивних заходах.

Викладачам: Враховувати індивідуально-психологічні особливості студентів, їх рівень навчальних здібностей, мотивацію навчання в проведенні самостійної роботи, не допускати перевантаження студентів.

Практичному психологу:

• Ознайомити класних керівників з результатами проведення досліджень, провести семінар з метою формування мотивації навчання студентської молоді.
• Виступити на батьківських зборах з результатами проведених досліджень в групі.
• Сприяти залученню студентів до тренінгових занять (мотивація навчання).

Практичний психолог

Калинкіна С.І.