Батьки віддають дитину до навчального закладу з надією, що вона потра­пить до рук розумного, гуманного вчителя, який забезпечить їй хороше виховання. Та цього мало. Лише за умов спільної, узго­дженої діяльності педколективу та батьків можна говорити про успіх виховної роботи.

Оскільки переважна більшість батьків не має належної психолого-педагогічної підготовки і позбавлена громадянської від­повідальності за достойне виховання своїх дітей, класний керів­ник має виступити, з одного боку, сполучною ланкою між навчальним закладом та сім'єю, а з другого — організатором підвищення педаго­гічної культури кожного батька і матері.

У роботі з батьками класний керівник має використовувати різноманітні форми. Це може бути індивідуальна, групова і ко­лективна робота.

Досить ефективною формою забезпечення оптимальних умов співдружності сім'ї та навчального закладу є відвідування сім'ї учня. Класний керівник має змогу ознайомитися з соціально-еконо­мічними умовами виховання дитини в сім'ї, зрозуміти психолого-педагогічний клімат у сімейному колективі, дати поради бать­кам щодо забезпечення сприятливих умов для навчальної діяль­ності учня, інформувати батьків про успішність і поведінку ви­хованця у навчальному закладі.

Вдаючись до цієї форми роботи з батьками, варто дотримува­тись ряду вимог:                                             

1) відвідування сім'ї має бути плановим (впро­довж навчального року класний керівник має побувати в кожній сім'ї не менше двох разів);

2) відвідувати сім'ї усіх учнів, а не лише тих, які мають труднощі у навчанні та поведінці;

3) кожен раз визначати мету і зміст бесіди з батьками із врахуванням індивідуальних особливостей конкретної дитини;

4) завчасно по­переджувати і узгоджувати з батьками (через учня) день і час візиту до сім'ї; інформувати батьків про навчально-виховну діяльність їхньої дитини, в першу чергу необхідно розповісти їм про позитивний бік навчання, поведінки і лише потім з до­триманням тактовності говорити про труднощі, які виникають у навчанні, спілкуванні з товаришами, учителями, вести розмо­ву про спільні дії у наданні допомоги для подолання цих труд­нощів.

Класний керівник періодично може запрошувати батьків до навчального закладу з метою інформування їх про успіхи школяра у на­вчанні та поведінці, приносячи цим самим радість матері і бать­кові, усій сім'ї, ознайомлення з умовами навчання, знайомства з учителями, які працюють в певному класі, з'ясування можли­вих причин, які ведуть до появи певних труднощів у діяльності дитини безпосередньо в школі, прийняття спільних рішень щодо дій учителів і батьків, спрямованих на утвердження позитив­них проявів у розвитку і діяльності учня, надання допомоги у подоланні труднощів. Використовуючи цю форму роботи необхідно дотримуватись таких вимог:

1) Запрошення батька чи матері має здійснюватися планово і не повинно обумовлюватись кожного разу негативною поведінкою дитини, що не має виступати домінуючим фактором у спілку­ванні учителів, класних керівників з батьками.

2) Важливо дотримуватися і певної форми запрошення. Най­зручніше це робити за допомогою листа, який адресований ма­тері й батькові із зазначенням дати, часу та місця зустрічі, а також кола питань, які мають стати предметом обговорення. Такий лист-запрошення класний керівник передає батькам їхньою дитиною.

3) Для спілкування з батьками безпосередньо в навчальному закладі потрібно обирати вільний час для батьків і класного керівника, щоб не проводити бесіду поспіхом. Щоб розмова була довірливою, її варто проводити за відсутності сторонніх осіб і самої дитини. І навіть місце проведення має позитивно впливати на зміст і ре­зультати спілкування. Це може бути окрема кімната із зруч­ними меблями, класна кімната, в якій навчається учень, але ні в якому разі не коридор, вестибюль, учительська, інші місця, де можуть бути сторонні спостерігачі, подразники. 

Інколи так складаються обставини, що класний керівник не може зустрітися з батьками дома або запросити їх до навчального закладу. Тому доводиться вдаватися до листування. Та знову ж приво­дом для листа не може бути погана поведінка вихованця, якась випадковість. Тут теж має бути певна система. Класний керів­ник періодично надсилає батькам листа, в якому розповідає про успіхи школяра у навчанні, старанність, дбайливість та відпо­відальність за певні доручення. Можна повідомити також про певні труднощі, які виникають у їхньої дитини, виявити бажан­ня зустрітися, щоб допомогти учню А також варто висло­вити щиру подяку за хороше виховання дочки чи сина. Такий лист потрібно передавати батькам дитиною, попередньо озна­йомивши учня зі змістом листа.

Класний керівник повинен наполегливо і систематично пра­цювати над підвищенням педагогічної культури батьків. З цією метою можна використовувати лекції та бесіди з актуальних питань розвитку і виховання дітей у сім'ї. Вони можуть орга­нічно вплітатися у структуру батьківських зборів, на чому і зупинимося далі.

Важливими формами роботи з батьками, спрямованими на підви­щення психолого-педагогічної культури, є консультації, вечори запитань і відповідей, читацькі конференції, педагогічні читання (батьківський всеобуч). Кожна з цих форм вимагає ретельної підготовки із залученням викладачів-предметників, лікарів,  психологів, соціальних педагогів та безпосередньо батьків. Класний керівник на рік може планувати 2—3 такі заходи. Але у кожному разі батьки повинні відчувати, що це для них важлива школа проникнення у світ ди­тини як передумова успіху сімейного виховання.

Успіхи викладачів, класних керівників у роботі з батьками учнів багато в чому залежать від умінь організовувати і проводити батьківські збори, надати їм педагогічної доцільності.

В організації і проведенні класних батьківських зборів необ­хідно рішуче уникати суттєвих помилок, які, на жаль, ще мають місце у практичній діяльності частини класних керівників. Зокрема:

1) запрошення батьків на збори шляхом усних повідомлень через учнів;

2) призначення зборів у не­зручний для батьків час;

3) перетворення зборів на своєрідне "су­дилище" окремих батьків;

4) висвітлення на зборах негативних сторін поведінки окремих учнів; відсутність системи педагогіч­ної просвіти батьків та ін.

Батьківські збори мають відповідати таким педагогічним вимогам:

−сприяти формуванню згуртованого батьківського колек­тиву, виховувати соціально-правову відповідальність батьків за виховання дітей;

−забезпечувати наступність у розв'язанні виховних завдань;

−забезпечувати оптимальні умови для оволодіння батька­ми психолого-педагогічними знаннями в галузі сімейного ви­ховання;

−сприяти забезпеченню єдності виховних впливів школи і сім'ї на вихованців;

−забезпечувати формування узгодженої колективної дум­ки, яка позитивно впливала б на процес виховання;

−створювати позитивний емоційний і соціальний клімат для утвердження національної гідності батьків і національного виховання;

−сприяти підвищенню авторитету педагогічного колективу і батьків;

−показувати батькам успіхи їх дітей у навчанні та вихо­ванні як результат діяльності педагогів.

Для формування і функціонування колективу батьків групи, підвищення дієвості батьківських зборів необхідно створювати органи самоврядування. Таким органом є батьківський комі­тет. Він обирається у складі 3—5 осіб на загальних зборах батьків групи.

Члени батьківського комітету обирають голову. Завдання батьківського комітету — сприяти роботі педагогічного колекти­ву навчального закладу у вихованні і навчанні учнів, допомагати класно­му керівникові створювати сприятливі економічні умови для проведення навчально-виховної роботи.

Кожен член батьківського комітету має мати визнаний авто­ритет серед батьків, володіти організаторськими здібностями, бути хорошим вихователем своїх дітей, добрим сім'янином. Члени батьківського комітету повинні відчувати відпові­дальність перед громадою за виховання дітей і дорослих, уміти зберігати відомості про особливості стану справ в окремих сім'ях, не робити їх предметом пересудів.

Батьківський комітет за умов розумного педагогічного впливу з боку класного керівника може стати добрим помічником учителів-вихователів в організації та проведенні класних бать­ківських зборів.

Батьківські збори проводяться 2—3 рази впродовж навчаль­ного року. їх проведенню має передувати копітка робота клас­ного керівника. Особливу увагу варто приділити підготовці та проведенню перших зборів батьків, з якими класний керівник ще мало знайомий. Для цього варто детально ознайомитися з учнями класу (демографічні дані, стан здоров'я, успішність у попередніх класах, особливості соціально-психологічного роз­витку), відвідати учнів дома для знайомства з їхніми батьками; у бесідах з колегами, які працювали з учнями в попередніх класах, з'ясувати деякі аспекти взаємин батьків з педагогіч­ним колективом.

У підготовці батьківських зборів беруть участь члени батьків­ського комітету, батьки-активісти. Питання порядку денного обговорюються на засіданні батьківського комітету.

До батьківських зборів мають готуватися й учні. Організова­но й зацікавлено проходять збори, на яких батьки можуть бачи­ти результати діяльності вихованців (конспекти лекцій, практичні і лабораторні роботи, зошити, тво­ри, вишивки, вироби з дерева чи металу, малюнки, та ін.). Значний інтерес для батьків мають виступи ко­лективів художньої самодіяльності. Це своєрідні звіти педа­гогів перед батьками про результати виховної роботи з їхніми дітьми. При цьому надто важливо, щоб у підготовці виставок, у творчих звітах брали участь всі учні групи. Це, по-перше, акти­візує колективну творчу роботу безпосередньо учнів і, по-друге, викликає особливий інтерес батьків. Досвід роботи класних ке­рівників, які творчо працюють, показує, що на такі збори прихо­дять батько й мати як на сімейне свято.

Важливо визначити (і погодити з батьками) час проведення зборів з урахуванням зайнятості їх на виробництві. Доцільно на весь навчальний рік визначити час проведення зборів. Це дає змогу батькам планувати певним чином свій час.

Суттєвим моментом у підготовці батьківських зборів є форма запрошення. Не виправдовує себе практика примусового викли­ку батьків на збори шляхом усних нагадувань. Уже через форму запрошення не­обхідно надавати зборам особливої важливості, підкреслювати повагу до батьків як до своїх союзників у розв'язанні найважли­віших завдань нашого життя. У запрошенні необхідно висвітли­ти питання, які будуть розглядатися на зборах. Певне, було б добре мати спеціальні друкарські бланки запрошень. Але коли таких немає, то учні під керівництвом класного керівника готу­ють ці запрошення, виявивши при цьому належну старанність і навіть певні вміння в художньому оформленні.

Наводимо можливий варіант запрошення.

Шановні

Наталіє Іванівно і Сергію Дмитровичу!

Батьківський комітет, педагогічний колектив 111 групи запрошують Вас на батьківські збори, які відбудуться 05.04.01 р. о 19.00 в класній кімнаті N° 26.

Порядок денний

1. Підсумки навчально-виховної роботи учнів 111 групи за вересень-жовтень.

            (Доповідає класний керівник)

1. Лекція: " Індивідуальні особливості фізичного і психічно­го розвитку дітей, врахування їх у виховній роботі в сім'ї".

            (Психолог технікуму.)

1. Огляд учнівських робіт та зустріч з викладачами.
2. Звіт творчих самодіяльних колективів.

Чекаємо Вас з радістю.

Батьківський комітет.

Класний керівник.

Запрошення учні вкладають у конверти (без марок) і вруча­ють своїм батькам. Якщо батьки впевнені, що на зборах клас­ний керівник, учителі не виявлять тенденційності й нетактов­ності в оцінці діяльності конкретних учнів, не будуть влашто­вувати "судилище" над ними, принижувати їх достоїнство, відчу­ють, що кожні збори — розумна школа педагогічного зростання, де всі батьки і вчителі зацікавлено, із взаємною повагою шука­ють оптимальні шляхи розв'язання складних питань вихован­ня дітей, вони з бажанням і цікавістю будуть брати участь у таких зборах, поспішатимуть на зустріч з класним керівником, учителями як на збори, так і для індивідуальних зустрічей з педагогами в інший час.

Важливо продумати й інші організаційні питання: хто і як зустрічатиме батьків при вході до технікуму, хто проведе до кімна­ти, в якій відбуватимуться збори та ін.

На зборах підбиваються підсумки навчально-виховної робо­ти за певний період роботи, визначаються завдання на новий. Завдання класних керівників, учителів полягає в тому, щоб під­тримувати інтерес батька й матері до спільної роботи з вихо­ванцем. Але на фоні цієї спільної роботи важливо зуміти пока­зати позитивну діяльність кожного учня, поступові успіхи у його соціально-психологічному розвиткові. Навіть в слабкого, дещо недбайливого вихованця важливо зуміти відшукати по­зитивне зерно, посіяти надію в серці батька і матері, а через них в серці учня, на добрі сходи. При цьому потрібно виходити з позиції, що не в кожної дитини є потенціальні можливості на значні успіхи у розумовій діяльності (навчанні), але кожна осо­бистість може досягти вершин в моральній досконалості. Цим класний керівник стимулює позитивну виховну діяльність без­посередньо батьків і через них заохочує дітей до самовдоскона­лення.

Недоречно на зборах порушувати негативні аспекти діяль­ності окремих учнів, дорікати батькам за прогалини і недоліки їхніх дітей у навчанні та поведінці. Така тенденційна дія класно­го керівника ставить окремих батьків у незручне становище, призводить до того, що батьки учнів, які мають прогалини у навчанні, недоліки у поведінці, перестають відвідувати збори, а педагоги втрачають своїх спільників у вихованні учнів.

Та все ж батьки повинні знати про успіхи своїх дітей. З цією метою напередодні зборів у кімнаті вивішують зведену табли­цю, що відображає успіхи у навчанні кожного учня з усіх пред­метів. Проте при цьому "за кадром" залишається важливіший бік діяльності школярів — рівень їх вихованості. Окрім того, не для кожної мами чи тата приємно усвідомлювати, що неус­піхи у навчанні, недоліки у поведінці їхньої дитини стають відо­мими усім батькам.

Тому зручніше пропонувати так звану "закриту" інформа­цію про навчально-виховну діяльність їхніх дітей. З цією ме­тою класний керівник завчасно готує індивідуальні інформаційні бюлетені, в яких батьки можуть ознайомитися з інформацією про успіхи дитини, труднощі, на які вона наштовхується у шкільному житті. Такі бюлетені класний керівник кладе пе­ред батьком чи матір'ю на початку батьківських зборів. До наступних зборів на цьому самому аркуші фіксується наступна частина інформації.

Наведемо приклади таких інформаційних бюлетнів.

1. 15.02.01. Шановні Світлано Дмитрівно і Миколо Яковичу! Протя­гом останнього місяця Ваш син Сергійко має такі оцінки з дисциплін: математика — 4, 4, 3, 4, 4, 5; українська мова — 5, 4, 4, З, 3, 4, 4; українська література — 4, 5, 5, 5, 3; російська мова — 4, З, 3, 4, 4; російська література —4, 4, 4; географія — 5, 5, 4, 4; історія — 5, 5, 5, 3, 4; трудове навчання — 5, 5, 5; фізичне виховання — 4, 5, 4, 4. Сергійко дисциплінований, старанний, його люблять і поважають однокласники, виявляє особливий інтерес до уроків праці, завжди допомагає у господарських справах товаришам, клас­ному керівникові. Дякуємо Вам за хороше виховання. Та все ж Сергійко не завжди охайно одягнений, допускає неохайність в зошитах та щоденни­ку. Допоможіть йому в цьому.

2. 15.02.01. Шановні Ніно Петрівно й Ігоре Сергійовичу! Ваш син має такі оцінки з дисциплін: українська мова — З, 3, 4, 3, 2, 2, 3; українська література — 5, 5, 2, 2, 3; російська мова — 5, 4, 3, 2, 2, 4; математика — 2, 2, 2, З, 3, 2, 3; географія — 5, 3, 2, 5; історія — 2, 2, 5, 3, 5; трудове навчання — 4, 5,5,5; фізичне виховання — 5,5,5,5; іноземна мова — 4,2,2,2, 5; музика і співи — З, 3, 2, 3. Шкода... Він має добрі розумові можливості, але не вико­ристовує їх. Домігся хороших успіхів у спорті, любить працювати і його вироби з металу демонструються на шкільній виставці. Подякуйте йому за це. Але... уже почав палити цигарки, часто свариться з товаришами по класу через дрібниці, навіть б'є дівчаток. Звідки у нього це? Прошу Вас зустрітися зі мною у зручний для Вас час, щоб порадитися, як допомогти Андрію.

Провідне місце на зборах мають посідати питання психолого-педагогічної просвіти батьків. У цьому плані має бути проду­мана система, яка охоплювала б весь період навчання дітей, за­стерігала від випадковостей, виключала дублювання. Батьки мають пройти разом з класним керівником своєрідну школу сімейного виховання.

З лекціями, повідомленнями з проблем сімейного виховання повинен, як правило, виступати класний керівник. Він, як ніхто інший, знає і відчуває ті труднощі, на які наштовхуються батьки у вихованні своїх дітей певної вікової групи. Інтерес батьків до педагогічної інформації зростає, коли учитель-вихователь ілю­струє теоретичні положення яскравими прикладами з життя і діяльності учнівського колективу або проблем сімейного вихо­вання, не називаючи конкретних імен. Якщо хтось із батьків і пізнає у наведеній ситуації свої дії, дії сина чи доньки, то нехай подумає про це сам на сам. У таких лекціях батьки повинні віднаходити відповіді на проблемні питання сімейного вихо­вання. Тому головне в лекції — на науковій основі визначити можливі шляхи розв'язання проблемних задач, що виникають у системі сімейного виховання.

У межах зборів цікавою формою, що сприяє підвищенню пе­дагогічної культури батьків, є залучення їх до розв'язання пе­дагогічних ситуативних задач з питань сімейного виховання. Вони допомагають заохочувати батьків до цікавих розміркову­вань, висловлювати нестандартні судження. За допомогою клас­ного керівника можна визначити оптимальний шлях розв'язку. Класний керівник добирає педагогічні ситуації залежно від гостроти педагогічних проблем, які виникають у конкретних сім'ях.

Наприкінці зборів батьків запрошують оглянути виставку учнівських робіт. У ролі екскурсоводів мають виступати учні.

Батьки з цікавістю сприймають творчі звіти своїх дітей (де­кламації, пісні, танці та ін.). Своєрідним звітом можуть бути також колективні творчі справи.

Соціологічні дослідження показують, що в багатьох сім'ях батьки-чоловіки самоусуваються від виховання дітей, нерідко знімають із себе відповідальність за формування громадської зрілості сина чи дочки.

Підняти відповідальність батьків-чоловіків, показати їхню педагогічну роль у вихованні свого сина як майбутнього чоло­віка, викликати інтерес до виховної роботи в сім'ї — важливе завдання зборів батьків.

Зборам батьків має передувати копітка робота. Класний ке­рівник зобов'язаний знати роль і місце батька в кожній сім'ї. Збори батьків треба будувати за тематичним планом: "Батько — висока посада", "Ми відповідаємо за сім'ю", "Батько в сім'ї" та ін. Продовженню розмови про роль батька в сім'ї може спри­яти залучення батьків до розв'язання специфічних ситуацій, де потрібна власна думка батька. На таких зборах необхідно роз­глядати питання про роль батька у формуванні в синові спе­цифічних чоловічих якостей (мужності, сили волі, взаємин з дівчиною та ін.), підготовки юнаків до виконання в майбутньо­му функцій чоловіка, батька.

Можна також практикувати проведення зборів мам. На них доцільно розглядати специфічні питання: "Особливості взає­мин матері і дочки", "Статевий розвиток дівчаток і виховна роль матері", "Роль мами в неповній сім'ї", "Мамо, ваша донька закохалась" та ін. Збори мам теж необхідно ретельно готувати, щоб вони були доброю педагогічною школою для мам, сприяли вирішенню складних питань виховання дітей, зміцненню со­юзу сім'ї та навчального закладу.