Чинники виникнення та особливості перебігу суїцидальної поведінки у молоді

Високий рівень суїциду в Україні та інших країнах світу ставить питання про причини цього явища та способах його попередження. У науковій літературі причини самогубства розглядаються поряд з чинниками суїцидальної поведінки, зокрема нейробіохімічними, соціальними, філософсько-психологічними .

У науковій літературі виділяють наступні теорії причин суїцйду:

• біологічна теорія - розглядає генетичний вплив на суїцидальну поведінку;
• психологічна - розглядає зв'язок самогубства та аутоагресії, негнучкого мислення, зміни системи цінностей тощо;
• соціальна - звертає увагу на фактор самотності та соціальну інтеграцію, нестачу соціальних відносин, конфлікт людини та суспільства при дослідженні такого явища, як самогубство.

Зазначені вище теорії причин суїцидальної поведінки тісно пов'язані між собою. Особливо цей взаємозв'язок помітний при аналізі причин самогубства.

Причини суїцидальної поведінки неповнолітніх полягають у:

1)   нерозумінні, неприйнятті неповнолітнього "значущими іншими", що викликає переживання образи, самотності, відчуження;

• втраті батьківської любові, нерозділеному коханні;
• смерті, розлученні батьків;
• прикладі суїцидальної поведінки батьків, родичів тощо.

Деякі дослідники визначають соціально-психологічні чинники, які можуть   сприяти виникненню суїцидальних проявів у підлітків та юнаків:

- серйозні проблеми у сім'ї;

• проблеми у спілкуванні з однолітками;
• смерть улюбленої або значущої людини;
• розрив стосунків з коханою людиною;
• міжособистісні конфлікти або втрата значущих відносин;
• проблеми з дисципліною або із законом;
• тиск, здійснюваний групою однолітків, передусім той, що пов'язаний із наслідуванням самопошкоджуючої поведінки інших;
• тривале перебування у ролі жертви або "цапа відбувайла";
• розчарування успіхами у навчальному закладі або невдачі у навчанні;
• високі вимоги у навчальному закладі до підсумкових результатів учбової діяльності (іспитів, зовнішнього незалежного оцінювання);
• погане економічне становище, фінансові проблеми;
• небажана вагітність, аборт і його наслідки (у дівчат);

-   зараження ВІЛ-інфекцією або хворобами, що передаються статевим шляхом;

• серйозні тілесні хвороби;
• надзвичайні зовнішні ситуації і катастрофи .

Суїцид людини реалізується як вибір нею смерті для досягнення мети. Американські дослідники Н.Фарбероу, Р. Літман визначили такі типи суїцидальної поведінки психічно здорових людей :

• демонстрація свого дистресу (стан психіки особи, за якого зникає її опірність стресам) іншим без бажання вмерти. На цей тип припадає приблизно 30 % всіх суїцидальних актів. Для такої поведінки засобом досягнення мети є не смерть, а імітація (свідома чи несвідома) заподіяння собі смерті. Мета демонстрацій дистресу без бажання справді померти реалізується як прагнення вплинути на інших. привернути увагу до своїх проблем, конфліктів, викликати співчуття до себе, налякати. застерегти;
• суїцид із вираженим амбівалентним (суперечливим, роздвоєним) ставленням до смерті та сподіванням на шанс чи долю в останньому кроці (смерть із субнаміром). Суб'єкт, який скоює такий вчинок, вважає нестерпним свій стан розгублення та відчаю, хоча зберігає слабку надію на інший спосіб реагування. Амбівалентність спричинює підсвідомий вибір "легкого" самогубства, яке можуть помітити й припинити інші;
• наявність справжнього наміру вбити себе. Особи, які готуються до суїциду. виявляють свої наміри відповідними висловлюваннями (відвертими або маскованими), ретельно убезпечуються від того, що могло б завадити здійсненню задуму.

Е.Дюркгайм, у своїй роботі "Самогубство", виділив наступні види самогубств: егоїстичні, альтруїстичні та аномічні.

Егоїстичне самогубство виникає через руйнування соціальних зв'язків особистості із суспільством. Якщо вважати егоїзмом такий стан індивіда, коли індивідуальне "Я" різко протиставляє себе соціальному "Я", то можна назвати егоїстичним той вид самогубств, який викликається надмірною індивідуалізацією.

Е.Дюркгайм зазначав, що суїцид розвивається у зворотній пропорції до ступеня згуртованості суспільних груп, членом який є індивід. Людина може ухилятися від участі у суспільному житті, коли її особисті інтереси переважають над загальними. Чим слабша група, до якої вона входить, тим менше вона від неї залежить, а значить, тим більше покладається на себе й не визнає жодних правил поведінки .

Альтруїстичний суїцид відбувається у формі самопожертви задля захисту інтересів групи (японські пілоти-камікадзе. релігійні фанатики тощо)- Якщо егоїстичне самогубство здійснюється за відсутності сенсу життя, то альтруїстичне - вмотивоване сенсом існування груп, суспільства, з якими ідентифікує себе індивід. Альтруїстичний суїцид є самопожертвою задля захисту інтересів своєї групи. Прагнення свободи. справедливості, честі для своєї групи переважає страх неминучої смерті. Аномічний суїцид виникає внаслідок економічних криз, непорозумінь у сімейному оточенні та серед однолітків. Одним із чинників суїцидальної поведінки є також і психологічна криза, наприклад, у сім'ї .

Суїцидальна поведінка - поведінка, вмотивована усвідомленим бажанням вбити себе з метою позбутися психічного болю.

Суїцидальна превенція - соціальні заходи та психотерапевтичні методи профілактики суїцидальної поведінки.

Суїцидальна спроба-цілеспрямоване оперування засобами самогубства, яке в наслідок певних причин не закінчується смертю.

Суїцидальний намір - мотиваційний феномен, який пов'язує внутрішньо-психічну і зовнішньо-дієву складові вчинку. 

Рекомендації батькам та близьким дитини,

що схильна до суїцидальної поведінки

Якщо підліток висловлює бажання померти, до ситуації треба ставитися уважно, сприймаючи загрозу всерйоз. Насамперед, необхідно обміркувати ситуацію або обставини, у яких проявляється бажання дитини позбавити себе життя. Підліток може виказувати бажання померти, коли щось складається всупереч його бажанням (якщо батьки не купують йому те, що він просить, або не відпускають на дискотеку чи концерт). Те ж бажання він може проявити, коли батьки карають або коли неповнолітній намагається викликати у батьків почуття провини, створюючи відповідну реакцію, і скористатися цим у своїх цілях. Батькам необхідно проаналізувати, коли підліток повторить подібне висловлювання, або ж він говорить про бажання померти в несподіваній ситуації: коли дивиться телевізор, розповідає про школу та своїх друзів. Як часто висловлюється бажання померти і за яких обставин.

Іноді думки про самогубство, по суті, являють собою спробу маніпуляції. На них треба реагувати так, як і на інші висловлювання типу: "Я тебе ненавиджу", "Ви злі", "Я втечу з дому", "Я хочу жити у бабусі". Це особливо характерно для дітей, узагалі схильних до маніпуляції.