ДОСЛІДЖЕННЯ РІВНЯ МОТИВАЦІЇ СТУДЕНТІВ ДО МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Мотиваційний, комунікативний та емоційний компонент адаптації студентів до майбутньої професійної діяльності

Згідно  з поставленими завданнями нами було проведено дослідження, у процесі якого ми вивчали основні фактори, що визначають успішність адаптації студентів до майбутньої професійної діяльності та рівень їх розвитку серед студентів.

Зокрема увага була зосереджена на мотиваційному, емоційному та комунікативному компонентах особистості здобувача освіти можливо адаптації, а саме нами розглядалась мотивація навчальної діяльності, потреба досягнення («мотив досягнення»), особистісна агресивність і конфліктність, рівень емпатії, комунікативні та організаційні уміння.

Дослідження проводилось на базі КІПФК Сум ДУ (2018-2021 н. рр., взяли участь 71 студент І – ІІІ курси за спеціальністю «Соціальна робота».

Для того, щоб прослідкувати динаміку розвитку мотиваційного компоненту серед студентів за спеціальністю «Соціальна робота», нами було проведено вивчення мотивації навчальної діяльності в навчальному закладі та рівня розвитку потреби в досягненні («мотиву досягнення»).

Вивчаючи мотивацію навчальної діяльності, ми використовували опитувальник «Мотивація навчання у навчальних закладах», запропонований Т.І. Ільїной (додаток А).

Аналіз отриманих результатів свідчить, що серед студентів І курсу мотивація навчальної діяльності має низький рівень розвитку, адже основний процент складає мотивація «отримання диплому» (додаток Б), що представлено у таблиці 1.

 

Таблиця 1

Навчальна мотивація у студентів І курсу (у %)

Мотив	Загальний показник
Набуття знань	37,01
Оволодіння професією	22,14
Отримання диплома	40,85

Отже, результати проведеного дослідження свідчать про те, що у студентів І курсу загальна мотивація навчальної діяльності має провідний мотив «отримання диплома», що і обумовлює низькі показники мотивів «набуття знань» і «оволодіння професією».

Слід відзначити, що ситуація дещо змінюється в процесі навчальної діяльності. Адже серед студентів 3 курсу мотивація навчальної діяльності має інші показники і знижується, про що свідчить зниження мотиву «набуття знань» і «оволодіння професією» (низький рівень), проте підвищується мотив «отримання диплому» (додаток В), що представлено у таблиці 2.

Таблиця 2

Навчальна мотивація у студентів ІІІ курсу (у %)

Мотив	Загальний показник
Набуття знань	36,99
Оволодіння професією	19,88
Отримання диплому	43,13

Аналізуючи отримані результати серед студентів І і ІІІ курсів, ми можемо сказати, що мотивація навчальної діяльності в  навчальному закладі має тенденцію до негативних змін і знижується, що і показано на рис.1.

Рис. 1 Навчальна мотивація студентів І і ІІІ курсу (у %)

Таким чином, відзначимо, що в процесі навчальної діяльності у студентів знижуються мотиви «набуття знань» на 0,02% і «оволодіння професією» - на 2,26%, проте зростає мотив «отримання диплома» на 2,28%. Такий розподіл між показниками мотивації навчальної діяльності в навчальному закладі свідчить про відсутність у студентів бажання оволодівати професією, набувати відповідних знань, як загальноосвітніх, так і спеціальних, що позначається на їх адаптації до майбутньої професійної діяльності. Можна сказати, що загалом термін навчання в навчальному закладі тільки посилює мотив «отримання диплома», не формуючи бажання професійного становлення у сфері обраної діяльності.

Для більш повного розкриття мотиваційного компоненту та його значення в процесі адаптації до майбутньої професії «Соціальна робота» ми дослідили особливості розвитку серед студентів потреби в досягненні. Методика вимірювання потреби в досягненні («мотиву досягнення») розроблена Ю.М. Орловим . Мотив досягнення визначається як прагнення підвищувати свої здібності і уміння на більш високому рівні в тих видах діяльності, по відношенню до яких прагнення вважаються обов’язковими. Ступінь вираження потреби в досягненні успіху в будь-якому виді діяльності (тобто ступінь зарядженості на успіх) є потребою, яка перетворюється на якість, установку.

На І курсі ми отримали показники, які свідчать про середній рівень розвитку потреби в досягненні і, в свою чергу, говорять про наявність прагнення серед студентів до оволодіння знаннями і уміннями у напрямку набуття обраної професії (додаток ), що можна побачити в таблиці 3.

Таблиця 3.

Рівень мотивації досягнень студентів І курсу (у %)

Рівень потреби у досягненні	Загальний показник
Низький рівень	0
Нижче середнього	6,06
Середній	66,66
Вище середнього	27,28
Високий	0

Відмічаючи динаміку зміни потреби у досягненні серед студентів у процесі навчальної діяльності, і, згідно отриманих результатів опитування на ІІІ курсі, ми можемо сказати, що показники змінюються і розподіляються між двома рівнями: нижче середнього і вище середнього Наведені результати ми можемо побачити у таблиці 4.

Таблиця 4.

Рівень мотивації досягнень студентів ІІІ курсу (у %)

Рівень потреби у досягненні	Загальний показник
Низький рівень	0
Нижче середнього	10,53
Середній	52,63
Вище середнього	36,84
Високий	0

Так, у студентів ІІІ курсу ми відмічаємо, що «мотив досягнення» має загалом середній рівень розвитку – 52,63%, дещо збільшуються показники рівня «нижче середнього» - 10,53%; позитивним є підвищення «мотиву досягнення» в межах вище середнього рівня – 36,84%.

Співвідносячи отримані результати опитування, слід зазначити, що «мотив досягнення» серед студентів за спеціальністю «Соціальна робота» має помітні зрушення в процесі навчальної діяльності. Адже ми бачимо, що показники потреби в досягненні серед студентів підвищились. На відміну від студентів І курсу, у третьокурсників середній рівень знизився на 14,03 %, а рівень «вище середнього» збільшився на 9,56 %. Динаміку позитивних змін ми можемо прослідкувати на рис.2.

Рис. 2 Потреба у досягненні у студентів І і ІІІ курсу (у %)

При вивченні комунікативного компоненту й рівня його розвитку в процесі адаптації студентів до майбутньої професії «Соціальна робота» ми приділили увагу таким складовим як емпатія, комунікативні та організаційні уміння.

Емпатія – це феномен соціально-психологічного походження, що виникає при взаємодії людини з людиною, тваринами, при сприйнятті творів мистецтва. Як індивідуально-психологічна якість емпатія характеризує здатність людини до співпереживання і співчуття. Емпатія складає ядро комунікації. У комунікативній діяльності вона сприяє врівноваженню особистісних стосунків, робить поведінку людини соціально обумовленою. Розвинута емпатія – один із найважливіших факторів успіху в тих видах діяльності, які вимагають проникнення у внутрішній світ партнера в спілкуванні: у психології, педагогіці, соціальній педагогіці, мистецтві, медицині, журналістиці.

У нашій роботі ми використовували модифікований опитувальник А. Меграбяна і Н. Епштейна .

За результатами проведеного дослідження серед студентів І курсу ми можемо сказати, що загалом емпатія має середній рівень і вимагає більш глибокого дослідження. Адже специфіка  діяльності потребує від спеціалістів у сфері  допомоги наявності високого рівня емпатійних якостей. Результати, які отримали під час опитування можна побачити у таблиці 5.

Таблиця 5.

Рівень емпатії у студентів І курсу (у %)

Рівень емпатії	Загальний показник
Низький рівень	6,06
Нижче середнього	0
Середній	66,66
Вище середнього	0
Високий	27,28

Отже, ми маємо змогу відмітити, що у студентів І курсу середній рівень емпатії становить 66,66%, негативним явищем є наявність низького рівня емпатії – 6,06%, що потребує більш детального вивчення і опрацювання. Позитивним для майбутніх соціальних працівників є притаманність високого рівня емпатії – 27,28%, що відмічає наявність у студентів якостей, які є обов’язковими у соціальній роботі і, в свою чергу, сприяє більш-менш ефективній адаптації до майбутньої професійної діяльності.

Аналіз отриманих даних у студентів ІІІ курсу показує про зміну емпатії в межах середнього і високого рівня, навіть, слід зазначити, що небажаним є достатньо відчутне збільшення показників низького рівня. Проте, загалом, характерним для майбутніх фахівців є середній рівень емпатії , що ми й бачимо в таблиці 6.

Таблиця 6.

Рівень емпатії у студентів ІІІ курсу (у%)

Рівень емпатії	Загальний показник
Низький рівень	21,43
Нижче середнього	0
Середній	64,28
Вище середнього	3,58
Високий	10,71

Так, співвідносячи показники емпатії студентів І і ІІІ курсу ми можемо відмітити наявність небажаного явища, а саме: в силу певних обставин серед студентів рівень емпатії має показники низького рівня, що становить майже п’яту частину і є вельми небажаним явищем як для адаптації до майбутньої професійної діяльності. Загалом результати варіюють в межах середнього рівня і дещо незначні зміни показників відбулись на високому рівні. Прослідкувати особливості змін емпатії у студентському середовищі можна на рис. 3.

Рис. 3. Рівень емпатії у студентів І і ІІІ курсу (у %)

Отже, чітко простежується зниження емпатії в процесі навчальної діяльності на низькому рівні (15,37%), на середньому – 2,38%, і лише на 3,58% підвищується рівень емпатії «вище середнього» у студентів ІІІ курсу.

Досліджуючи комунікативний компонент та особливості його розвитку у студентів ми у своїй роботі приділили увагу вивченню комунікативних умінь та організаторських умінь, адже комунікація як динамічний процес, і елемент професійної діяльності людей – це технологія безперервної взаємодії людини з навколишнім світом, що являє собою деяку послідовність і особливості поведінки людини: її жестикуляцію, дії і стан при передачі, пошуку, отриманні і збереженні інформації, і є одним з провідних факторів, що визначають успішність адаптації до майбутньої професії та професійну ефективність.

Вивчення комунікативних умінь показали, що серед різноманіття засобів спілкування існує деякий комунікативний мінімум, оволодіння яким є необхідним для подальшої професійної діяльності. Для дослідження комунікативних умінь ми використовували у своїй роботі методику «Оцінка комунікативних і організаційних умінь» .

Результати опитування серед студентів І курсу показали, що рівень комунікативних умінь має не досить високий рівень розвитку. Бали з незначною відмінністю розподілились між низьким і високим рівнем. Проте організаційні уміння мають низький рівень розвитку, що ми можемо побачити у таблиці 7.

Таблиця 7.

Комунікативні та організаційні вміння у студентів І курсу (у %)

Рівень розвитку	Комунікативні уміння	Організаційні здібності
Низький рівень	24,14	79,31
Нижче середнього	13,8	10,34
Середній	13,8	0
Вище середнього	34,48	10,34
Високий	13,8	0

Так ми бачимо, що на І курсі комунікативні уміння переважно знаходяться в межах середнього рівня (34,48%). Для цієї групи студентів характерним є прагнення до контакту з людьми, вони не обмежують коло своїх знайомих, відстоюють свої думки, проте потенціал їх умінь не відрізняється високою стійкістю. Дана група досліджуваних потребує наступної планомірної виховної роботи по формуванню і розвитку комунікативних умінь. Студенти, які мають показники низького і нижче середнього рівня (24,14%, 13,8%) розвитку комунікативних умінь, не прагнуть до спілкування, переважно проводять вільний час наодинці, відчувають труднощі при встановленні контактів з незнайомими людьми, погано орієнтуються в незнайомій ситуації. Лише 13,8% студентів мають високий рівень розвитку комунікативних умінь, що визначає їх активність в комунікативній діяльності, гарній орієнтації в незнайомій ситуації, невимушеності поведінки в новому колективі, ініціативності, самостійності в прийнятті рішень і відстоюванні власної позиції. Для переважної більшості студентів (79,31%) характерним є низький рівень організаційних умінь, що і свідчить про відсутність ініціативності у громадській діяльності або її заниженні, в уникненні прийняття рішень, схильності до залежності і підкорення у будь-якій колективній діяльності. Тільки 10,34% студентів відносяться до групи з високим рівнем розвитку організаційних умінь, тобто для них властива ініціативність, відчуття задоволення при організації заходив бажання організовувати різноманітні громадські заходи і брати на себе відповідальність за їх проведення.

Серед студентів ІІІ курсу ми отримали результати, які свідчать про те, що розвиток комунікативних і організаційних умінь має низький рівень, що представлено у таблиці 8.

Таблиця 8.

Комунікативні та організаційні здібності у студентів ІІІ курсу (у %)

Рівень розвитку	Комунікативні уміння	Організаційні здібності
Низький рівень	57,9	47,37
Нижче середнього	34,21	28,95
Середній	0	15,79
Вище середнього	0	7,89
Високий	7,89	0

Аналізуючи динаміку розвитку комунікативних та організаційних умінь у студентів І і ІІІ курсу, ми бачимо не досить бажану ситуацію, адже загалом рівень розвитку комунікативного компоненту має зворотній напрямок розвитку (негативний), що є неприйнятним у адаптації студентів до майбутньої  діяльності і вимагає додаткового вивчення і зосередження уваги на даному аспекті. Зниження показників ми маємо змогу прослідкувати на рис. 4.

Рис. 4 Комунікативні та організаційні уміння у студентів І і ІІІ курсу (у %)

Так, ми бачимо, що у процесі навчальної діяльності показники високого рівня розвитку комунікативних умінь у студентів ІІІ курсу знижуються на 5,91%, а показники низького рівня, відповідно, - на 33,76%. Отже, можна сказати, що для студентів буде властивим розвиток інтровертованості, замкненості, бажання бути наодинці, небажання спілкуватись, переживання певних труднощів у спілкуванні, що, в свою чергу, буде обумовлювати низький рівень адаптації до майбутньої професійної діяльності. Проте, слід відзначити, що у студентів ІІІ курсу спостерігається підвищення рівня розвитку організаційних умінь: низький рівень підвищується на 31,94% і зростають показники середнього рівня на 15,79%. Це свідчить про схильність студентів до організаторської діяльності, бажання діяти самостійно, брати активну участь у громадському житті, але невід’ємною є обов’язкова робота над формуванням і розвитком організаційних умінь і їх удосконаленні.

Для вивчення емоційного компоненту ми досліджували схильність суб’єкта до конфліктності і агресивності за допомогою методики «Особистісна агресивність і конфліктність», розробленої Є.П. Ільїним і П.О. Ковальовим .

Опитування серед студентів І курсу показало, що рівень конфліктності є завищеним, адже основний відсоток результатів варіює між середнім і високим рівнем. Це говорить про схильність до гарячковості, безкомпромісності, надмірної образливості та підозріливості.

Результати, отримані по шкалам «позитивна агресія», мають середній рівень розвитку і свідчать про можливість прояву серед студентів таких якостей як напористість та непоступливість.

Позитивним є низький показник «негативної агресії», а це значить, що студентам не є властиві прояви мстивості та нетерпимості до думки інших. Розподіл результатів по шкалам «запальність», «напористість», «образливість», «непоступливість», «безкомпромісність», «мстивість», «нетерпимість до думки інших», «підозріливість» ми можемо побачити на рис. 5.

Рис. 5 Особистісна агресивність і конфліктність у студентів І курсу (у %)

Вивчення особистої агресивності і конфліктності серед студентів ІІІ курсу показало, що загалом кардинальних змін в процесі навчальної діяльності не відбулося. Знову ми спостерігаємо підвищений рівень конфліктності, який характеризується гарячковістю, безкомпромісністю, надмірною образливістю та підозріливістю в поведінці і діях. Характерним залишається прояв серед студентів таких якостей як напористість та непоступливість. Проте не властивими або ситуаційними є прояви мстивості та нетерпимості до думки інших .

Показники та їх розміщення між рівнями можемо прослідкувати на рис. 6.

 

Рис. 6 Особистісна агресивність і конфліктність у студентів ІІІ курсу (у %)

Аналізуючи емоційний компонент у студентів І і ІІІ курсів, можна сказати, що в процесі навчальної діяльності знижується запальність на 11,78%, уразливість – на 13,13%, безкомпромісність – на 9,42%, меншою стає підозріливість – на 2,02%, невластивою є нетерпимість до думки інших, що свідчить про вміння студентами стримувати власні емоції, адекватно оцінювати ситуацію. Але ж переважаючими у студентів ІІІ курсу залишаються напористість (11,11%), непоступливість (7,41%), мстивість (3,7%).

Таким чином, аналіз отриманих результатів свідчить, що серед студентів І курсу мотивація навчальної діяльності має низький рівень розвитку, адже основний процент займає мотивація «отримання диплома» (40,85%). На основі вивчення результатів опитування серед студентів ІІІ курсу відмічається зниження мотивації навчання в навчальному закладі, про що свідчить зменшення прагнення до набуття знань (36,99%) і оволодіння професією (19,88%), проте підвищується мотив «отримання диплому» (43,13%). Серед студентів І курсу «мотив досягнення» має середній рівень розвитку (66,66%), що відзначається  наявністю прагнення у студентів до здобуття успіху в будь-якому виді діяльності. Належні позитивні зміни ми бачимо з результатів опитування ІІІ курсу. Адже «мотив досягнення» у них зростає близько 10%. Показники середнього рівня становлять 52,63% і 36,84% займає рівень «вище середнього».

Серед студентів І курсу емпатія загалом має середній рівень розвитку (66,66%); решта показників розподіляються між низьким і високим рівнями: 27,28% займає високий рівень і 6,06% - низький. Аналіз отриманих даних у студентів ІІІ курсу показує про зміну емпатії в межах середнього (зменшився на 2,38%) і високого рівня розвитку (зменшився на 16,57%), навіть, слід зазначити, що небажаним є достатньо відчутне збільшення показників низького рівня (21,43%). Проте, в цілому, характерним для майбутніх фахівців є притаманність середнього рівня розвитку емпатії (64,28%).

Аналізуючи динаміку розвитку комунікативних та організаційних умінь у студентів І і ІІІ курсу, ми бачимо не досить бажану ситуацію, адже загалом рівень розвитку комунікативного компоненту має зворотній напрямок розвитку (негативний), що є неприйнятним у адаптації студентів до майбутньої  діяльності і вимагає додаткового вивчення і зосередження уваги на даному аспекті. Згідно з  результатами опитування простежується зниження рівня комунікативних і організаційних умінь серед студентів ІІІ курсу: низький рівень розвитку комунікативних умінь знижується на 33,76%; середній рівень – на 13,8%; високий – на 5,91%. Проте для студентів ІІІ курсу характерним є переважання рівня розвитку організаційних умінь з різницею на 15,79%.

Опитування серед студентів І курсу показало, що рівень конфліктності є завищеним, адже основний відсоток результатів варіює між середнім і високим рівнем. Це говорить про схильність до гарячковості (66,66%), безкомпромісності (57,57%), надмірної образливості (48,48%) та підозріливості (48,48%). Результати, отримані по шкалам «позитивна агресія», мають середній рівень розвитку і свідчать про можливість прояву серед студентів таких якостей як напористість (54,54%) та непоступливість(54,54%). Відносно невисоким є показник «негативної агресії» (3,03%-6,66%), а це значить, що студентам не є властиві прояви мстивості та нетерпимості до думки інших.

Вивчення особистої агресивності і конфліктності серед студентів ІІІ курсу показало, що загалом кардинальних змін не відбулося. Знову ми спостерігаємо підвищений рівень конфліктності, який характеризується гарячковістю (62,96%), безкомпромісністю (48,15%), надмірною образливістю (55,55%) та підозріливістю в поведінці та діях (55,56%). Характерним залишається прояв серед студентів таких якостей як напористість та непоступливість (55,55%). Проте не властивими або ситуаційними є прояви мстивості та нетерпимості до думки інших (3,7% - 0%). Загалом опитування показало, що в процесі навчальної діяльності в емоційному компоненті відбуваються позитивні зміни, які відображаються у зниженні рівня конфліктності і агресивності серед студентів.

 

Матеріали підготувала практичний психолог С.І. Калінкіна