ЗІ СВЯТОМ ТРІЙЦІ!

Найголовнішим святом українського народу, що припадає на літо, є Трійця, яка має церковну назву П'ятидесятниця, тому що святкується на 50-й день після Великодня.
 
За церковними канонами це свято вшановує Бога Отця, Бога Сина та Святого Духа.
 
У народі вважається святом розквіту природи, символом початку літа.
 
З цим пов'язані певні звичаї та традиції.
 
У п'ятницю заготовляли лікарські трави, а також збирали росу, якою лікували хворі очі.
 
У суботу ранком молодиці збирали полин, любисток, чебрець, гілочки ясеня, клену та липи, а потім ними прикрашали свої обійстя: ворота, тин, хату.
 
Підлогу устеляли лепехою.
 
У деяких регіонах мальовничої України дівчата з давніх давен звивали берізку.
 
Зранку господині поралися в господі, готували святкове застілля.
 
Зробивши господарські справи, люди вбиралися у святковий одяг, сідали в хаті й чекали поки вдарять церковні дзвони.
 
Ударить дзвін — блага звістка.
 
Тоді всі побожно хрестилися й ішли до церкви.
 
Кожна дівчина, відповідно до святкового звичаю, несла в руках свіжі квіти. Ідучи до церкви, люди радо віталм один одного зі святою неділею.
 
Після служби Божої за старих часів відбувався хресний хід до криниць, щоб освятити їх, окропивши їх свяченою водою.
 
У деяких місцевостях освячували таким самим чином і оселі, і господарські будівлі для захисту від русалок, які цими днями жвавішали і робили людям шкоду.
 
Трійця завжди вважалася дівочим святом: дівчата ворожили на судженого, потайки ходили в ліс і кидали сплетені вінки русалкам, щоб вони послали їм багатих наречених.
 
Ворожіння супроводжувалися піснями та хороводами.
 
КІПТІВСЬКА родина щиро вітає всіх зі святом Святої Трійці і бажає всім здоров’я, родинного благополуччя та миру Україні!
 
Підготувала бібліотека ВСП "КІПФК СумДУ"