Що таке толерантність?

Що таке толерантність?

У перекладі з латинської «tolerance» означає «терпіння».

Це слово в медицині позначає здатність організму переносити вплив тих чи інших чинників. У суспільстві толерантність означає терпимість до інших думок, поглядів, традицій.

Життя суспільства, як і життя окремої людини, ґрунтується на впливі ідей, поглядів, теорій. За часи історії людства їх промайнуло чимало. Вони оволодівали розумом людей на більший чи менший термін. Деякі з них закликали до барикад, призводили до війн, ставали підставою для створення «образу ворога» з іншого народу.

Але з розвитком суспільства до людей прийшло розуміння, що Земля не є надто великою, вона – наш спільний дім, всі люди в якому – сусіди. А для того, щоб людство успішно розвивалося, треба знаходити спільну мову. У безмежному морі різноманітних культур, релігій, думок, ідей, що належать людям різних країн на планеті, на допомогу має прийти «рятувальне коло» толерантності. Ще у ХVIII ст. французький філософ-просвітитель Франсуа-Марі Вольтер сказав свою знамениту фразу: «Ваша думка для мене глибоко ворожа, але за Ваше право висловити її я готовий віддати своє життя».

Толерантність – це повага, сприйняття та розуміння багатого різноманіття культур нашого світу, форм самовираження та самовиявлення людської особистості. Формуванню толерантності сприяють знання, відкритість, спілкування та свобода думки, совісті й переконань. Також толерантність – це єдність у різноманітті, те, що переходу від війни до культури миру. Для громадян це, передусім, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини.

Сьогодні толерантність – яскравий показник ступеню демократичності кожної держави й одна з умов її розвитку. Політична толерантність є основою для плідних міжнародних відносин.

Для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно:

  • бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні;
  • навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається;
  • цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими;
  • зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою.

Понад 12 років 16 листопада світ святкує Міжнародний день толерантності. Цей День був проголошений Декларацією принципів толерантності, затвердженою  у 1995 році на 28 Генеральній конференції ЮНЕСКО. У статті 6 Декларації зазначено: «з метою мобілізації громадськості, звернення уваги на небезпеки, приховані у нетерпимості, зміцнення прихильності і активізації дій на підтримку поширення ідей толерантності і виховання у її дусі ми урочисто проголошуємо 16 листопада міжнародним днем, присвяченим толерантності, що відзначається щорічно». Цього дня за традицією у різних країнах світу проводяться акції, спрямовані проти екстремізму, різноманітних форм дискримінації та проявів нетерпимості.

У багатьох мовах поняття «толерантність» є своєрідним синонімом слову «терпимість»: латина — tolerantia; англійська — tolerance, tolerantion; німецька — toleranz; французька — tolerance.

У процесі історико-культурного розвитку і становлення філософської думки категорія терпимості (толерантності) зазнала змін

Це с природним явищем, оскільки змінювалося і саме суспільство, головними в людських взаємовідносинах ставали різні ідеї. Незважаючи на багатозначність, категорія терпимості мас споглядальний відтінок, пасив­ну спрямованість.

Подібна характеристика поняття збереглася і в сучасних словниках. У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» під редак­цією В. Т. Бусел написано, зокрема: «Толерантність — здатність індивіда сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також особ­ливості поведінки та способу життя інших».

У «Толковом словаре русского языка» під редакцією Д. Н. Ушакова категорія «толерантність» повністю ототожнюється з категорією «тер­пимість».

У «Словаре иностранных слов и выражений» це поняті також визна­чається як «терпимость к чужому мнению, верованиям, поведению».

Характеристика визначення толерантності в Преамбулі Статуту ООН виглядає так: «Виявляти терпимість і жити разом, у мирі один з одним, як добрі сусіди».

Наведемо деякі висловлювання та думки щодо цього.

Толерантність — здатність людини, співтовариств, держави чути і по­важані думку інших, невороже зустрічати відмінне від своєї думки.

«Толерантність — це те, що робить можливим досягнення миру і веде від культури війни до культури миру»,— йдеться в Декларації принципів толерантності, прийнятою Генеральною Конференцією ІОНГСКО в 1995 році.

Толерантність – не поступливість, поблажливість або потурання, а перш за все активне ставлення, що формується на основі визнання універсальних  прав і основних свобод людини.

Толерантність — привілей сильних і розумних, уміння просуватися на шляху до істини через діалог і різноманітність думок і позицій.

Толерантність — це визнання права інших людей жити і бути.

Толерантна людина — це людина, яка з повагою ставиться до інтересів, звичок, вірувань інших людей, прагне зрозуміти їх і досягти взаємної згоди без застосування насильства, тиску.

Толерантність розглядають і як характеристику будь-яких соціальних структур окремої людини, соціальної групи або суспільства в цілому, орієн­товану на дозвіл конфліктних ситуацій.

Специфічність цієї орієнтації полягає в прагненні зрозуміти позицію іншої сторони, пояснити їй свою позицію і в процесі діалогу знайти взає­моприйнятне компромісне рішення.

Толерантність як основа визнання єдності і різноманіття людства і готовність поважати історичне право на несхожість як людини, так і ціло­го народу.

Толерантність — здатність зрозуміти внутрішню логіку іншої людини як рівноможливу і, разом з тим, Прийняти принципову неможливість син­хронізувати ритми і темпи розвитку всіх і усіляких людей на планеті.

Толерантність — сприйнятливість усього різноманіття відмінностей між людьми, що не прагне викоренити ці відмінності, а навпаки, розглядає їх як джерело розвитку, енергії творчості. І

 

Поняття толерантності вперше зустрічається у XVIII столітті. У своє­му «Трактаті про віротерпимість» відомий французький філософ Вольтер писав, що «безумством є переконання, що всі люди повинні однаково думати про певні предмети».

Розуміння толерантності не однакове в різних культурах, тому що зале­жить від історичного досвіду народів. Англійці розуміють толерантність як готовність і здатність без протесту сприймати особистість, французи — як певну свободу іншого, його думок, поведінки, політичних та релігійних поглядів. Китайською мовою бути толерантним означає проявляти вели­кодушність стосовно інших. В арабському світі толерантність — прощен­ня, терпимість, співчуття до іншого, а в персидському — ще й готовність до примирення.

Зараз толерантність розуміють як повагу і визнання рівності, відмову від домінування та насилля, визнання за іншими права на власні думки та погляди. Отже, толерантність передусім має на меті приймати інших таки­ми, якими вони є, і взаємодіяти з ними на основі згоди.

Здатність поводитися толерантно може стати особистісною рисою, а відтак — забезпечити успіх у спілкуванні. Толерантні люди більше знають про свої недоліки та педагоги. Вони критично ставляться до себе і не зви­нувачують у своїх бідах інших. Вони не перекладають відповідальність на інших. Толерантна людина не розфарбовує світ двома кольорами — чорним і білим. Вона не акцентує увагу на розбіжностях між «своїми» та «чужими», а тому готова вислухати та зрозуміти думки інших.

Почуття гумору і здатність посміятися над своїм слабким місцем — особлива риса толерантної людини. У здатної до цього людини менша по­треба домінувати та зверхньо ставитися до інших.

 

Анкета «Риси толерантної особистості»

Риси толерантної особистості

Риси, які у мене є

3 головні риси толерантної особистості

Уявлення групи про толерантну особистість

Інтерес до людей

 

 

 

Уміння слухати

 

 

 

Емпатія

 

 

 

Терпимість

 

 

 

Альтруїзм

 

 

 

Тактовність

 

 

 

Почуття гумору

 

 

 

Повага інших

 

 

 

Відмова від тиску та насильства

 

 

 

Визнання прав інших

 

 

 

Прийняття інших такими, які вони є

 

 

 

Взаєморозуміння

 

 

 

 

                НАША АДРЕСА

    

 

Україна, Сумська область, місто Конотоп, вулиця Михайла Немолота, 12. 

  • Факс: 8 (05447) 2-62-52.  
  • Директор: 2-34-30
  • Приймальна комісія: 096-30-70-445, 098-42-46-275
  • Поштовий індекс: 41600
  • E-mail: knkipt@sm.ukrtel.net

 

Top